У статті проаналізовані український та німецький підходи до розуміння сутності права на вільний розвиток особистості, його структури, обмеження втручання у його реалізацію з боку держави, муніципальної влади та приватних осіб, а також конкретизовані критерії його обмеження.
Ключові слова: права людини, розвиток особистості, система прав людини, держава, Федеральний Конституційний Суд Німеччини.