У статті розглянуто основні інституції, в рамках яких здійснюється уніфікація правових норм, що торкаються окремих аспектів сек’юритизації активів, та проаналізовано розроблені ними міжнародні документи у зазначеній сфері. Розглянуто види договорів, які укладаються між учасниками на різних етапах сек’юритизації активів. Обґрунтовано, що сек’юритизація активів потребує правового регулювання як на національному рівні держав, так і на міжнародному рівні. При цьому деякі аспекти сек’юритизації активів можуть бути реалізовані за рахунок договірного регулювання.
Ключові слова: договір, європейське право, сек’юритизація активів, транскордонна сек’юритизація, уніфікація.