У статті аналізуються характерні риси комерційних правочинів за правом Німеччини, Франції та Нідерландів. Зроблено висновок про те, що для віднесення правочину до категорії комерційного може використовуватися суб’єктивний та об’єктивний критерії. Звертається увага на те, що відродження концепції комерційного правочину у Нідерландах, пов’язана із появою директив ЄС у галузі приватного права, сфера дії яких обмежується або споживачами або професіоналами.
Ключові слова: комерційний правочин, контракт В2В, Німецьке комерційне уложення, Французький комерційний кодекс, Цивільний кодекс Нідерландів.