У статті визначено основні ознаки оціночних понять як елемента сучасного законодавствав контексті переоцінки способів і методів правового регулювання цивільних відносин. Йдеться про особливу природу таких понять, унаслідок якої їхня повна конкретизація в законодавстві неможлива й недоцільна. З’ясовано механізми встановлення меж інтерпретації оціночних понять, які можуть міститися в законодавстві, визначатися судовою та іншою правозастосовною практикою та зазнавати впливу суспільної правосвідомості та індивідуальної правосвідомості суб’єкта правозастосування.
Ключові слова: оціночне поняття, правозастосування, тлумачення оціночних понять, законодавча невизначеність оціночних понять, конкретизація оціночних понять, істотність, інтереси держави, розсуд, правосвідомість.