У даній статті досліджено питання приналежності стадії виконання судових рішень до цивільного процесу, її значення як невід’ємної частини процесу. Законодавець виділяє цю стадію процесу поміж інших, з чого слідує, що виконавче провадження є відносно самостійним інститутом. У даній роботі ставиться під сумнів така самостійність, оскільки вважаємо недоцільним виділити окремо стадію, реалізація якої неможлива без тих, що їй передують.
Ключові слова: виконання судових рішень, стадії цивільного процесу, виконавче провадження, цивільний процес, правосуддя, державний виконавець, примусове виконання.