Вимоги до статей

Для публікації статті у науковому виданні “Журнал східноєвропейського права” просимо Вас надіслати на електронну адресу easternlaw.ua@gmail.com наступні матеріали:

1) електронний варіант статті*;

2) скан рецензії у форматі pdf, підписану доктором або кандидатом юридичних наук, які мають за останні три роки не менше однієї публікації у виданнях, включених до Переліку Web of Science Core Collection та/або Scopus, або мають монографії чи розділи монографій, видані міжнародними видавництвами, що належать до категорій «A», «B» або «C» за класифікацією Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE). Бланк рецензії можна завантажити тут.

Приклад підпису файлів: Петров_стаття, Петров_рецензія, Петров_квитанція.

Статті друкуються в авторській редакції. Редакція наукового видання «Журнал східноєвропейського права» не несе відповідальності за орфографічні, стилістичні чи інші помилки, допущені автором публікації.

До публікації в журналі у вигляді статей приймаються результати оригінальних наукових, практичних і навчально-методичних досліджень, які раніше не друкувалися та підготовлені на українській, російській чи англійській мовах, а також відповідають таким вимогам:

1) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями («Постановка проблеми»);

2) аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор («Аналіз останніх досліджень і публікацій»);

3)  виділення невиділених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття («Невирішені раніше проблеми»);

4)  формулювання цілей статті (постановка завдання) («Мета»);

5)  виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів («Виклад основного матеріалу»);

6)  висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі («Висновки»).

Зазначені елементи виділяються в рукописі жирним шрифтом.

Рукопис статті повинен мати такі елементи:

- УДК;

- прізвище, ім’я та по батькові  автора, науковий ступінь, вчене звання, посада;

- назва статті;

- анотація українською та англійською мовою;

- aнотація англійською мовою обов’язково повинна містити не менше 1800 знаків, анотація російською та українською мовою – не менше 30 слів). З метою перевірки правильності перекладу анотації англійською мовою просимо надавати анотацію українською мовою;

- ключові слова (5-7);

- основний текст статті;

- список використаних джерел, оформлений відповідно до державних стандартів.

Стаття має бути набрана в текстовому редакторі Microsoft Word. Поля з усіх сторін – 20 мм. Шрифт – Times New Roman 14 з інтервалом 1,5. Обов’язково додається у окремому файлі – електронне фото автора форматом 4×5,5 з розширенням *jpg. якості 600*600 dpi.

Посилання на літературу здійснюється безпосередньо в тексті.
У квадратних дужках зазначається порядковий номер використаного джерела, а через кому – конкретна сторінка.

Рукописи, що не відповідають зазначеним вимогам, до друку не приймаються.

Приклад оформлення рукопису

УДК [351.74:621.397.4] (477)

Петров Петро Павлович –

кандидат юридичних наук, доцент,

 доцент кафедри адміністративного права

Київського національного університету

 імені Тараса Шевченка

ВІДЕОЗАПИС ЯК ДЖЕРЕЛО ДОКАЗІВ: НОТАТКИ ДО НАУКОВОЇ ДИСКУСІЇ

У статті розглянуто положення процесуального законодавства щодо поводження з таким доказом, як відеозапис, зроблено висновок про неможливість віднесення відеозапису до речових доказів і документів, а також запропоновано надати відеозапису статусу окремого джерела доказів.

Ключові слова: доказ, джерела доказів, відеозапис, судове провадження, позасудове провадження, процесуальне законодавство.

В статье рассмотрены положения процессуального законодательства каса- тельно обращения с таким доказательством, как видеозапись, сделан вывод о невозможности отнесения видеозаписи к вещественным доказательствам и документам, а также предложено предоставить видеозаписи статус отдельного источника доказательства.

Ключевые слова: доказательство, источник доказательств, видеозапись, судебное производство, внесудебное производство, процессуальное законодательство.

Petrov P.P. Videotape as a Source of Evidence: Notes to a Scholarly Dispute

The article deals with provisions of procedural legislation on giving definition to evidence and a videotape as one of its types. A videotape can refer both to physical evidence and documents pursuant to the provisions of procedural codes. But the author disagrees with these provisions. He mentions that procedural code identifies the document as a material object which is specially created to keep information and can be used as a proof of facts or circumstances during criminal proceeding. But the legislator provided such definition of the document without analyzing a semantic meaning of this word. A document is interpreted in the definition dictionary as 1) an official paper that proves some legal fact, certificates something, serves as an evidence of something. It is everything what confirms something. Commercial paper. 2) a certificate which tests the person; 3) a written essay, commendation etc. which proves something important or historical; 4) a paper which is created to be filled in. In this regard the author draws a conclusion that a document is a paper and a videotape can not be addressed as a paper. Physical evidence is items of the physical world which contain information on circumstances important for the case. Some procedural codes say that physical evidence includes magnetic, electronic and other data storage devices which contain audiovisual information on circumstances having the meaning for the case. In such a way a videotape can be the type of physical evidence. But a videotape does not correspond to the definition of a physical videotape which is contained in procedural codes. Magnetic, electronic and other data storage devices are items containing information which can be helpful to establish important circumstances. This information can be obtained from the content of these items through special equipment. This process differs from the process of examining physical or written evidence when their material from is examined. In this regard the author makes a conclusion that the legislator referring a videotape to physical evidence or documents does not want to take into account transformations in the world including progress in science and technology. In turn it tries to explain new facts with old definitions. The author does not accept this position and proposes to provide a videotape with the status of an independent type of evidence. The author proves that this step will assist judges to have a more serious attitude to this type of evidence and take it into account during the trial. In this regard the author offers to amend procedural legislation in force with a provision that factual circumstances can be established by audio- and videotapes and allocate in separate section procedure for handling with this evidence. The author analyzes procedure of using videotape in a non-judicial process. She considers provisions of the Code of Ukraine on Administrative Offences and makes a conclusion that this law does not regulate handling with videotapes during procedures on administrative offences which are conducted by the representatives of public administration agencies. Thus propositions on amending procedural judicial legislation can be used in a non-judicial process. The author also proposes to amend the draft law on Administrative Procedural Code of Ukraine with provisions concerning videotape.

Keywords: evidence, source of evidence, videotape, judicial procedure, non-judicial procedure, procedural legislation.

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS