На основі аналізу концепцій щодо розуміння поняття «приватність» та підходів до закріплення права на особисте життя в законодавстві автор доходить висновку, що зазначені поняття не є тотожними, а співвідносяться, як загальне і окреме. Приватність розглядається як сукупність особистих немайнових благ, передбачених главами 21–22 ЦК України, та як режим обмеженого доступу, недоторканності особистих немайнових благ фізичної особи.
Ключові слова: особисте життя, приватність, недоторканість приватного життя, особисте немайнове благо, особисте немайнове право.