Стаття присвячена дослідженню системи комунікативних свобод в Україні та Німеччині та їхньому конституційно-правовому регулюванню. Теоретичною базою дослідження були праці українських, німецьких та швейцарських вчених-юристів, присвячених аналізу вказаних свобод приватних осіб. У процесі дослідження було проаналізовано положення законодавства України та Федеративної Республіки Німеччина, а також акти Конституційного Суду України та Федерального Конституційного Суду Німеччини, присвячені конституційно-правовому регулюванню та трактуванню сфери захисту комунікативних свобод. На підставі дослідження зроблено висновок про те, що системи таких свобод в Україні та Німеччині частково збігаються. Однак, суттєво різняться підходи щодо розуміння їхньої мети, а також сфери конституційно-правового захисту. У результаті дослідження визначено сферу конституційно-правового захисту кожної окремої комунікативної свободи. Отримані результати можуть бути використані Конституційним Судом України при подальшому тлумаченні сутності та мети, сфери захисту, підстав обмеження вказаних свобод приватних осіб.
Ключові слова: комунікативні свободи, свобода поглядів, свобода слова, свобода мовлення, свобода кіно, свобода інформації, свобода науки та викладання, свобода мистецтва.