Стаття присвячена аналізу утримання та осквернення релігійних святинь як форм об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 179 КК України. Зроблено висновок, що існуючі на сьогодні в науці кримінального права підходи не дають можливості чітко окреслити зазначені поняття, відмежувавши їх від суміжних діянь. На нашу думку, згадана ситуація вимагає негайного врегулювання шляхом фіксації на рівні нормативно-правових актів згаданих понять, а також їх чітких ознак,
Ключові слова: покарання, злочин, винний, релігія, святиня.