У статті розглядається проблема визначення судової юрисдикції в ускладнених іноземним елементом справах щодо захисту порушених внаслідок вчинення делікту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Наводяться та аналізуються правові підходи розв’язання проблеми, вироблені Судом ЄС та судами США.
Ключові слова: юрисдикція, інтелектуальна власність, Інтернет, делікт, брюссельський режим, доктрина «мінімальних контактів», доктрина «цілеспрямованої діяльності», «плаваюча шкала Zippo».