Стаття присвячена аналізу відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Зроблено висновок, що існуючий нині чітко регламентованй порядок відступу загалом можна оцінити позитивно, він повинен знизити ризики у тлумаченні та застосуванні норм права на шкоду правам і свободам фізичних та юридичних осіб, забезпечити єдність судової практики та створити послідовність у застосуванні норм права нижчими судами.
Ключові слова: правовідносини, суд, норма права, судова практика, закон.