У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності жінки за вчинені нею злочини в Україні у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст. залежно від ступеня суспільної небезпеки. Зосереджується увага на основних поняттях та юридичних конструкціях кримінального права вказаного періоду, а також на чинниках, що впливали на ступінь покарання жінки. Розглядаються такі специфічні злочини, як вбивство своїх родичів, перелюбство, подружня зрада через втечу з іншим чоловіком, звідництво, проституція та покарання, що призначалися за них.
Ключові слова: жінка, злочин, суб’єкт злочину, звичаєве право, Судебник Казимира 1468 р., Литовський Статут, Литовсько-Руська держава, Річ Посполита.