У статті на основі археологічних та писемних джерел досліджуються права та обов’язки критської знаті у мирний час. Автор здійснює спробу визначити обов’язки, які брала на себе критська еліта в обмін на своє привілейоване становище. У результаті аналізу джерел та застосування історико-порівняльного методу з’ясовано, що критська знать у мирний час зобов’язувалася постачати зі свого середовища гравців для смертельно небезпечних вистав, так званої тавромахії.
Ключові слова: егейський світ, дополісна Греція, крито-мікенська цивілізація, тавромахія, права та обов’язки.