У статті розглянуто положення альтернативних (позасудових) способів вирішення правових спорів, предметом яких є трудові правовідносини. Досліджено ефективність проведення процедури медіації, значення та сутність даного явища, роль медіатора (посередника) у прийняті взаємовигідного для конфліктуючих сторін рішення. Проаналізовано світовий досвід в даній сфері та висвітлено шляхи введення трудової медіації в Україні.
Ключові слова: альтернативне вирішення спору, медіація, колективні та індивідуальні трудові спори, закон про медіацію.