Ключові слова: трудові права, воєнний стан, правове регулювання, соціальні гарантії, правозастосування, міжнародні стандарти, компенсація працівників, трудове законодавство.

Відкрити статтю>>>

У межах проведеного дослідження практики найвищого суду у системі судоустрою зроблено висновок, що процедура припинення повноважень директора господарського товариства в умовах воєнного стану, враховує розмежування: 1) корпоративне припинення повноважень директора як виконавчого органу; 2) звільнення директора як працівника в порядку трудового законодавства.

Виокремлено найбільш загальні і сталі критерії, що впливають на юрисдикцію і визначення розгляду справ компетентним судом: 1) критерій природи відносин, з приводу яких виник спір, а саме управлінські відносини як основа між працівником та товариством» 2) критерій збереження єдиної юрисдикційної належності спорів до господарської юрисдикції; 3) порядок створення юридичної особи (юридична особа приватного права) форма організації (товариство) як підстава для кваліфікації спору як індивідуального трудового.

Ключові слова: корпоративний спір, юрисдикція, припинення повноважень керівника, корпоративне управління, цифровізація процесів управління, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство.

Відкрити статтю>>>

Ключові слова: гармонізація законодавства, трудове право, acquis communautaire, Європейський Союз, Кодекс законів про працю (КЗпП), директиви ЄС, соціальний діалог, недискримінація, гендерна рівність, інституційне забезпечення, євроінтеграція, Україна.

Відкрити статтю>>>

Сучасні технології відкривають нові можливості, але водночас створюють чимало складних питань, що потребують нових підходів до реалізації права на працю та належного соціального забезпечення працездатних громадян. З одного боку, штучний інтелект відкриває нові можливості для підвищення продуктивності, автоматизації рутинних процесів та створення інноваційних рішень.

З іншого боку, зростає занепокоєння щодо потенційного витіснення людської праці, змін у трудових відносинах та етичних аспектів використання технологій.

Зазначено, що розвиток штучного інтелекту сприятиме розширенню кола суб’єктів трудового права. У разі запровадження правового статусу «електронної особи» в цивільному праві, «розумні» роботи зможуть набути статусу суб’єкта і в сфері трудових правовідносин, проте доступ або його відсутність до сучасних технологій призводитиме до виникнення нових форм нерівності у відносинах між працівниками, а також між працівниками та роботами. Тому принцип рівності у трудових правах та заборона дискримінації у сфері праці потребують оновлення та адаптації до нових умов і викликів цифрової епохи.

Досліджено сучасні зміни у правовому регулюванні трудових відносин у контексті розвитку цифрових технологій. Висвітлено погляди провідних фахівців у галузі трудового та суміжних галузей права щодо впливу цифровізації на еволюцію трудових відносин, а також проаналізовано практику застосування правових норм у цій сфері. Запропоновано проактивний підхід до мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту у сфері трудових відносин, шляхом детального аналізу можливих загроз, що виникають у процесі використання сучасних технологій. Рекомендовано врахувати міжнародний досвід інтеграції штучного інтелекту в соціальну структуру держави та адаптувати його до національних реалій. Це сприятиме впровадженню важливих ініціатив щодо підвищення якості та доступності даних на національному та місцевому рівнях, а також активізуватиме обмін даними між приватним і державним секторами. Розроблені рекомендації допоможуть удосконалити трудову сферу, забезпечуючи справедливі умови для працівників.

Ключові слова: працівник, роботодавець, цифровізація, штучний інтелект, суб’єкт трудового права, трудові відносини, правове регулювання трудових відносин.

Відкрити статтю>>>

Вказано, що правове регулювання робочого часу медичних працівників – це встановлення особливостей тривалості та режиму робочого часу різних категорій медичних працівників у законодавчих і підзаконних актах. Визначено особливості правового регулювання робочого часу медичних працівників. Встановлено, що загальні засади правового регулювання робочого часу медичних працівників передбачені Кодексом законів про працю України та Основами законодавства про охорону здоров’я України. Зроблено висновок, що підзаконні акти уряду України та Міністерства охорони здоров’я України закріплюють перелік спеціальностей медичних працівників, для яких встановлюється скорочений робочий час тривалістю від 30 до 39 годин на тиждень. Підкреслено, що підзаконні акти МОЗ України регулюють режим робочого часу медичних працівників, тривалість зміни, можливість залучення до надурочних робіт і чергувань. Зауважено, що галузева угода між МОЗ України та Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров’я гарантує неповний робочий час тривалістю 38 годин для жінок, які працюють у сфері охорони здоров’я і мають дітей.

Запропоновано внести зміни до чинного законодавства для вдосконалення правового регулювання робочого часу медичних працівників: закріпити в Основах законодавства України про охорону здоров’я перелік медичних працівників зі скороченим робочим днем та скасувати норми всіх підзаконних актів МОЗ України, які передбачають залучення медичних працівників до чергувань або встановлення ненормованого робочого дня, оскільки такі види робочого часу не врегульовані КЗпП України.

Ключові слова: медичний працівник, скорочений робочий час, правове регулювання, режим робочого часу, ненормований робочий день, чергування, сумісництво.

Відкрити статтю>>>

Звернено увагу, що врахуючи незначну кількість укладених Україною міжнародних договорів (угод) у сфері пенсійного забезпечення та географію розселення українських трудових мігрантів, далеко не всі зможуть розраховувати на захист їхніх прав в державі перебування та зарахування періодів роботи закордоном для призначення пенсії.

Проаналізовано систему координації соціального забезпечення ЄС, яка суттєво спрощує порядок реалізації трудовими мігрантами права на соціальне забезпечення, зокрема щодо призначення та виплати пенсій. Встановлено, що законодавство ЄС надає транскордонний захист соціальних прав та захищає пенсійні права осіб, які переїжджають між країнами ЄС.

Доведено, що Україна повинна активізувати переговорні процеси щодо укладення міжнародних договорів (угод) з питань пенсійного забезпечення, особливо з країнами-членами ЄС, оскільки значна частина українців переїжджає саме до цих країн.

Запропоновано внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виключити положення, які визнані такими, що не відповідають Конституції України, однак й досі застосовуються уповноваженими органами Пенсійного фонду України.

Ключові слова: міграція, трудові мігранти, свобода переміщення, пенсійне забезпечення, міжнародний договір (угода) з питань пенсійного забезпечення.

Відкрити статтю>>>

Зроблено висновок, що в Україні важливо вивчати та адаптувати європейський досвід у боротьбі з мобінгом на робочому місці з метою поліпшення умов праці, створення сприятливої психологічної атмосфери, запобігання професійному вигорянню та захисту професійної гідності працівників.

Ключові слова: мобінг, вертикальний мобінг, горизонтальний мобінг, психологічний терор, чинники мобінгу, подолання та профілактика мобінгу.

Відкрити статтю>>>

Ключові слова: адміністративно-правове забезпечення, конфлікт інтересів, обмеження, викладацька діяльність, запобігання конфлікту інтересів, врегулювання конфлікту інтересів, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, державні службовці, охорона здоров’я.

Відкрити статтю>>>

Ключові слова: трудовий договір, право на працю, сумісництво, роботодавець, педагогічний працівник, науково-педагогічний працівник, особливості праці в освіті, оплата праці, робочий час, час відпочинку, законодавство про освіту.

Відкрити статтю>>>

Ключові слова: мобінг, психологічне насилля, працівник, роботодавець, трудовий колектив, взаємовідносини.

Відкрити статтю>>>