Журнал східноєвропейського права » Категорії » Загальне адміністративне право

Доценко О.С., Стрельченко А.М., Стрельченко О.Г. Адміністративно-правовий механізм формування та реалізації державної політики в Україні

40533@mail.ru — Sat, 30 May 2026 12:43:12 +0000

У статті здійснено комплексне дослідження сутності та змісту адміністративно-правового механізму формування і реалізації державної політики в Україні в умовах сучасних трансформацій публічного управління, цифровізації державних процесів та повоєнного відновлення держави. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення категорій «державна політика», «механізм правового регулювання» та «адміністративно-правовий механізм», а також з’ясовано їх місце та взаємозв’язок у системі адміністративного права. Встановлено, що адміністративно-правовий механізм виступає одним із ключових інструментів забезпечення ефективної діяльності органів публічної влади та реалізації стратегічних напрямів державної політики.

У роботі визначено структурні елементи адміністративно-правового механізму формування та реалізації державної політики, до яких віднесено суб’єктів владних повноважень, адміністративно-правові норми, принципи публічного адміністрування, форми та методи управлінської діяльності, адміністративні процедури, інструменти контролю та механізми забезпечення законності. Особливу увагу приділено проблемам функціонування зазначеного механізму в умовах реформування системи державного управління, децентралізації влади, розвитку електронного урядування та впровадження цифрових сервісів у діяльність органів публічної адміністрації.

Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правового забезпечення державної політики, посилення інституційної спроможності суб’єктів публічного адміністрування, підвищення рівня прозорості, відкритості та підзвітності органів державної влади. Виокремлено основні проблеми реалізації державної політики в Україні, серед яких фрагментарність адміністративно-правового регулювання, недостатня координація між суб’єктами владних повноважень, дублювання управлінських функцій, обмеженість механізмів адміністративного контролю та низький рівень ефективності окремих управлінських процедур.

Зроблено висновок про необхідність комплексного реформування адміністративно-правового механізму формування та реалізації державної політики з урахуванням європейських стандартів належного врядування, принципів верховенства права та сучасних викликів державотворення. Запропоновано напрями вдосконалення, що включають розвиток електронного урядування, оптимізацію адміністративних процедур, посилення цифрової трансформації публічного управління та підвищення ефективності діяльності суб’єктів публічної адміністрації.

Ключові слова: державна політика, адміністративно-правовий механізм, механізм формування та реалізації, публічне адміністрування, суб’єкти владних повноважень, адміністративні процедури, електронне урядування.

Відкрити статтю>>>

Стрельченко А.М., Стрельченко О.Г., Цубенко В.Л. Проблеми визначення співвідношення адміністративного та дисциплінарного провадження в сучасному праві

40533@mail.ru — Sat, 25 Apr 2026 14:25:44 +0000

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз співвідношення адміністративного та дисциплінарного провадження як різновидів юрисдикційної діяльності суб’єктів публічної адміністрації. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю єдиного законодавчого підходу до визначення їх правової природи, процесуальної форми та місця у системі адміністративного процесу, що спричиняє труднощі у правозастосовній практиці та породжує наукові дискусії. У роботі узагальнено доктринальні підходи до розуміння адміністративного провадження як врегульованої нормами адміністративного права діяльності щодо розгляду та вирішення індивідуально-конкретних справ у сфері публічного управління, а також дисциплінарного провадження як спеціальної процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які перебувають у службових правовідносинах із державою.

Обґрунтовано, що попри спільну адміністративно-правову природу зазначених проваджень, вони істотно відрізняються за функціональним призначенням, суб’єктним складом, підставами виникнення та процесуальною формою. Зокрема, адміністративне провадження спрямоване на реалізацію публічного інтересу у широкому значенні, забезпечення законності та захист прав і свобод особи, тоді як дисциплінарне провадження має внутрішньо-організаційний характер і покликане забезпечити належну службову дисципліну та ефективне функціонування органів публічної влади.

Визначено, що однією з ключових проблем є можливість одночасного застосування адміністративної та дисциплінарної відповідальності за одне правопорушення, що зумовлює необхідність чіткого нормативного розмежування відповідних процедур. Проаналізовано підходи вітчизняних науковців щодо місця дисциплінарного провадження у системі адміністративного процесу, зокрема як складової адміністративного провадження, самостійного виду юрисдикційної діяльності або комплексного правового явища.

У результаті дослідження сформульовано авторські визначення адміністративного та дисциплінарного провадження, а також визначено їх основні спільні та відмінні ознаки. Зроблено висновок про необхідність удосконалення законодавчого регулювання у сфері адміністративних і дисциплінарних процедур, гармонізації їх процесуальних стандартів та забезпечення належних гарантій прав осіб у відповідних провадженнях.

Ключові слова: адміністративне провадження, дисциплінарне провадження, адміністративний процес, дисциплінарна відповідальність, публічна адміністрація, юрисдикційна діяльність, службова дисципліна.

Відкрити статтю>>>

Пєшков В.В. Методи діяльності органів публічної адміністрації в умовах воєнного стану

40533@mail.ru — Mon, 01 Dec 2025 00:52:16 +0000

Стаття присвячена комплексному аналізу методів діяльності органів публічної адміністрації в умовах воєнного стану як особливого правового режиму, що поєднує надзвичайні повноваження з обов’язком дотримання базових правових гарантій. На основі чинної нормативної бази (Конституція України, законодавство про правовий режим воєнного стану, національну безпеку, публічну службу, фінансову систему, а також принципи належного врядування і адміністративної процедури) запропоновано типологію методів: 1) правові (нормотворчі, дозвільні, заборонні, санкційні, тимчасові дерогації з установленими «sunset»-клаулами); 2) адміністративно-примусові (комендантська година, обмеження пересування, евакуація, реквізиція, мобілізаційні завдання, режимні вимоги до критичної інфраструктури); 3) організаційно-управлінські (єдине оперативне керівництво, міжвідомчі штаби, ризик-орієнтований нагляд, безперервність управління/COOP); 4) економічні (держзамовлення, пріоритизація логістики, комплаєнс платежів, нагляд за ліквідністю, тимчасові цінові інтервенції у визначених сегментах, санкційна політика); 5) інформаційно-комунікаційні та цифрові (ситуаційна обізнаність, міжвідомчий обмін даними, кіберстійкість, протидія дезінформації, кризові комунікації, е-сервіси для населення); 6) соціально-гуманітарні (реєстри ВПО, підтримка сімей військовослужбовців, програми реабілітації та інтеграції ветеранів, медико-психологічний супровід).

Показано, що ефективність цих методів визначається дотриманням принципів необхідності, пропорційності, правової визначеності, недискримінації, підзвітності та процесуальної справедливості (право бути вислуханим, мотивованість актів, доступ до оскарження настільки, наскільки це сумісно з безпекою). Обґрунтовано інструменти швидкого нормативного реагування (прискорені процедури з постфактум-оцінкою), матрицю повноважень і відповідальності між центральними органами, військовими адміністраціями та ОМС, а також KPI для моніторингу результативності (захищеність критичної інфраструктури, час адміністративного реагування, рівень доступу до базових послуг). Наукова новизна полягає в інтеграції адміністративно-процедурних гарантій із інструментарієм воєнного стану та побудові «драбини ескалації» методів від м’яких координаційних до жорстких примусових. Практичне значення – у пропозиції чек-листів для органів влади, механізмів відкату тимчасових обмежень після зникнення загрози та стандартизації цифрових процесів. Зроблено висновок про необхідність балансування швидкості й гнучкості управління з верховенством права як передумови стійкості держави.

Ключові слова: методи, гарантії, публічне адміністрування, воєнний стан, державне управління, кризове управління, законодавче регулювання, фінансування, координація, безпека, цифрові технології, ефективність.

Відкрити статтю>>>

Лупало О.А., Стрельченко О.Г., Бухтіярова І.Г. Метод адміністративного права: еволюція доктрини в Україні та державах Європейського Союзу

40533@mail.ru — Sat, 25 Oct 2025 08:43:57 +0000

У статті досліджено еволюцію поняття «метод адміністративного права» – від радянського ототожнення його з владно-імперативним приписом до сучасного розуміння як системи способів правового впливу. Розкрито співвідношення методу, прийомів та засобів адміністративного права й наголошено на важливості їх чіткого розмежування. Проаналізовано зарубіжний досвід країн ЄС (Німеччини, Франції, Польщі), де поєднання імперативних і диспозитивних методів інституційно закріплюється в адміністративно-правовому регулюванні. Аналіз досвіду зазначених держав ЄС підтвердив, що сучасна концепція методу адміністративного права має будуватися на збалансованому поєднанні імперативного і диспозитивного регулювання, яке забезпечує як захист публічного інтересу, так і належні гарантії приватних осіб.

Доведено, що використання європейських практик сприятиме підвищенню ефективності українського адміністративного права та наближенню його до стандартів належного адміністрування.

Ключові слова: метод адміністративного права; імперативний метод; диспозитивний метод; прийоми та засоби адміністративного права; механізм адміністративно-правового регулювання; належне адміністрування; досвід ЄС.

Відкрити статтю>>>

Бідей О.М., Ланцедова Ю.О. Наукові основи адміністративної галузі права і судочинства, інформаційної, фінансової і земельної галузі права та правовідносин державного контролю з використання земельного фонду за інноваційною класифікацією юридичних наук

40533@mail.ru — Thu, 25 Sep 2025 19:13:00 +0000

З’ясовані базисні передумови необхідності докорінного реформування низки традиційних юридичних наук адміністративістської спрямованості за інноваційною класифікацією юридичних наук на підставі базисних основних гіперзавдань юриспруденції та іншими поділами. Розкрита сутність фактичного змісту традиційного Адміністративного права і процесу як науки і навчальної дисципліни.

З урахуванням даної інноваційної класифікації юридичних наук представлено юридичний статус і наукові основи низки наступних традиційних юридичних наук і відповідних навчальних дисциплін адміністративістської спрямованості у будь-якій країні світу, зокрема : 1. Адміністративного права в якості Адміністративної галузі права – моноантиделіктної базисноантиделіктної правової юридичної науки і навчальної дисципліни. 2. Адміністративного процесу в якості Адміністративного судочинства – моноантиделіктної процедурної правової юридичної науки і навчальної дисципліни. 3. Інформаційного права в якості Комп’ютероінженерної галузі права – галузевої регулятивної правової юридичної науки і навчальної дисципліни. 4. Фінансового права в якості Фінансової галузі права – галузевої регулятивної правової юридичної науки і навчальної дисципліни. 5. Земельного права в якості Земельної галузі права – галузевої регулятивної правової юридичної науки і навчальної дисципліни. 6. Правовідносин зі здійснення державного контролю використання земельного фонду – відповідною юридичного інституту Земельної галузі права як регулятивної правової юридичної науки і навчальної дисципліни.

Ключові слова: інноваційна класифікація юридичних наук; теорологічні юридичні науки; регулятивні юридичні науки; базисноантиделіктні юридичні науки; процедурні юридичні науки; методичні юридичні науки; адміністративна галузь права та судочинство; земельна, комп’ютероінженерна та фінансова галузь права.

Відкрити статтю>>>

Чуб А.В. Адміністративний орган як суб’єкт публічного управління у сфері державно-приватного партнерства

40533@mail.ru — Thu, 25 Sep 2025 19:06:40 +0000

У статті досліджено адміністративний орган як суб’єкт публічного управління у сфері державно-приватного партнерства (ДПП). Проаналізовано його правовий статус, функціональні повноваження та інституційні особливості. Окрему увагу приділено ролі адміністративних органів у забезпеченні прозорості, законності та ефективності реалізації проєктів ДПП. Визначено, що в умовах воєнного стану адміністративні органи в сфері ДПП діють із застосуванням адаптивного управління, забезпечуючи як оперативність рішень, так і правову визначеність процедур. У статті наголошено на необхідності посилення участі громадськості й міжнародних донорів у реалізації проєктів ДПП. Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правової бази, оптимізації конкурсних процедур та запровадженні механізмів запобігання корупції. Запропоновано напрями підвищення ефективності адміністративного управління у сфері ДПП з урахуванням міжнародного досвіду. Зроблено висновок про потребу у подальшому вдосконаленні інституційної спроможності адміністративних органів, підвищенні прозорості їх діяльності, забезпеченні належного контролю за використанням публічних коштів та майна. Визначено, що ефективне публічне адміністрування у сфері ДПП потребує впровадження цифровізації процесів та посилення громадського контролю.

Ключові слова: адміністративний орган, публічне управління, державно-приватне партнерство, публічно-приватне партнерство, публічне управління у сфері державно-приватного партнерства.

Відкрити статтю>>>

Єрмак О.О., Скрильник О.О. Інтеграція міжнародних стандартів у сфері прав людини в адміністративну практику органів державної влади України

40533@mail.ru — Wed, 25 Jun 2025 20:06:38 +0000

У статті досліджується процес інтеграції міжнародних стандартів у сфері прав людини в адміністративну практику органів державної влади України. Особлива увага приділяється практичним аспектам реалізації цих стандартів у щоденній діяльності органів виконавчої влади, включаючи адміністративні процедури, принципи законності, відкритості, рівності та доступу до правового захисту. Розглянуто основні проблеми, серед яких — формалізм у діях відповідальних осіб, недостатня обізнаність щодо міжнародного права та невиконання рішень ЄСПЛ. Запропоновано шляхи вдосконалення інтеграції міжнародних стандартів у сфері прав людини в адміністративну практику органів державної влади, зокрема через підвищення кваліфікації службовців, адаптацію національних адміністративних процедур до міжнародних вимог і розвиток інституційної співпраці з міжнародними організаціями. Стаття підкреслює важливість системного підходу до прав людини як ключової цінності демократичного врядування.

Ключові слова: права людини, інтеграція, міжнародні стандарти, адаптація, адміністративні процедури, адміністративна практика.

Відкрити статтю>>>

Бухтіярова І.Г., Оземха І.В. Використання штучного інтелекту у державному управлінні: адміністративно-правові аспекти

40533@mail.ru — Mon, 24 Mar 2025 21:51:40 +0000

У статті проаналізовано різні аспекти використання ШІ у державному секторі, включаючи автоматизацію адміністративних процесів, аналіз великих обсягів даних, підвищення безпеки та мінімізацію ризиків, прогнозування попиту на послуги та інші. Запровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) в сфері публічного адміністрування набирає все більшого значення завдяки їх потенційним перевагам у покращенні ефективності урядової діяльності.

Метою статті є визначення вимог до застосування ШІ в системі публічного управління та узагальнення проблем і ризиків його використання на основі аналізу досвіду України та Європи.

Доведено, що штучний інтелект стає все важливішим інструментом у державному управлінні, сприяючи підвищенню ефективності управлінських процесів, автоматизації рутинних завдань та поліпшенню якості державних послуг. Визначено, що штучний інтелект поступово змінює підходи до державного управління, відкриваючи нові можливості для підвищення ефективності адміністративних процесів та взаємодії з громадянами. Використання ШІ дозволяє оптимізувати діяльність державних органів, прогнозувати соціально-економічний розвиток та покращувати механізми ухвалення рішень. Однак, із розвитком алгоритмічних систем постають етичні та правові проблеми, зокрема питання прозорості, відповідальності та захисту прав громадян.

Ключові слова: штучний інтелект (ШІ), державне управління, цифрові технології, правове регулювання, публічне адміністрування.

Відкрити статтю>>>

Бойко І.В. Право на звернення: конституційні основи та законопроєктні новели

40533@mail.ru — Sat, 22 Feb 2025 15:51:59 +0000

У науковій статті проаналізовано конституційні засади, закладені в основу права на звернення. Констатовано, що через звернення громадяни реалізують своє право на участь в управлінні державними справами та справами у громаді, у зв’язку з чим необґрунтованим і надмірним слід вважати обов’язок суб’єктів, які не здійснюють публічне адміністрування та не надають публічні послуги, розглядати звернення та надавати на них відповіді. Доведено, що розгляд заяв про сприяння в реалізації суб’єктивних публічних прав і скарг на рішення, дії чи бездіяльність публічної адміністрації у переважній більшості правовідносин здійснюється згідно Закону України «Про адміністративну процедуру». Висловлено застереження щодо правової природи заяв як повідомлень про порушення чинного законодавства та недоліки в діяльності, наголошено на застосуванні Закону України «Про звернення громадян» для їх розгляду. Наведено аргументи щодо необхідності нових доктринальних підходів до розуміння категорії «звернення»: по-перше, ним може бути зауваження, пропозиція, рекомендація, повідомлення про порушення та недоліки в діяльності; по-друге, обов’язок розглядати звернення може бути покладено лише на тих суб’єктів, які здійснюють функції публічної адміністрації та надають публічні послуги, а отже, своєю діяльністю забезпечують публічний інтерес; по-третє, правом на звернення мають бути наділені не лише фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), а й юридичні особи та громадські організації без статусу юридичної особи. Проаналізовано положення проєкту Закону України «Про звернення», що знаходиться на розгляді Верховної Ради України. Підтримано ідею законодавця, закладену в цей проєкт, яка зводиться до впровадження принципово оновленого підходу до розуміння звернень і наведення їх видів (переліку).

Ключові слова: звернення громадян, право на звернення, адміністративна процедура, порядок розгляду звернень, заява, скарга.

Відкрити статтю>>>

Проневич О.С. Інститут спеціалізованого уповноваженого в органах виконавчої влади: вітчизняна традиція концептуалізації та легалізації

40533@mail.ru — Tue, 24 Sep 2024 22:01:24 +0000

Стаття присвячена осмисленню вітчизняної традиції концептуального обґрунтування та легального закріплення інституту виконавчого спеціалізованого уповноваженого в органах виконавчої влади з особливою акцентуацією уваги на класифікації виконавчих спеціалізованих уповноважених, з’ясуванні стану нормативно-правового закріплення їх адміністративно-правового статусу. Констатовано, що виконавчий спеціалізований уповноважений є різновидом галузевого омбудсмена, який поєднує ознаки адміністративного органу, спеціалізованої правозахисної інституції та патронатної служби. Інституціоналізація виконавчого спеціалізованого уповноваженого є висхідним управлінсько-правовим трендом, детермінованим прагненням компенсувати інституційну неспроможність існуючих суб’єктів публічної адміністрації якісно виконувати у штатному режимі певну функцію держави, забезпечувати належну реалізацію державної політики в особливо значущих сферах суспільних відносин, вирішувати суспільні проблеми екзистенційного характеру, гарантувати дотримання прав окремих вразливих соціальних спільнот, щодо яких раніше застосовувалися дискримінаційні практики. Інститут виконавчого спеціалізованого уповноваженого має тимчасовий екстраординарний характер, оскільки є компенсаційно-стабілізаційним управлінським інструментом.

Ключові слова: адміністративно-правовий статус, суб’єкт, Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ, людина, права, свободи, функції, завдання.

Відкрити статтю>>>