Стаття присвячена осмисленню інституційно-правових засад стратегічних комунікацій в Україні з особливою акцентуацією уваги на комплексному аналізі традиції легального закріплення та організаційного забезпечення стратегічних комунікацій у секторі безпеки і оборони, а також з’ясування перспектив використання стратегічних комунікацій при популяризації України у світовому інформаційному просторі, просуванні національних інтересів і поширенні проукраїнських стратегічних наративів серед цільових аудиторій.
Ключові слова: стратегічні комунікації, суб’єкти стратегічних комунікацій, публічна дипломатія, стратегічні наративи.