Українська
English
РусскийСтаття присвячена з’ясуванню змісту, визначенню мети та задач архітектурно-будівельного контролю та нагляду в Україні. Зазначається, що сфера архітектурно-будівельної діяльності включає: виконання робіт по проектуванню, спорудженні та реконструкції житлових, адміністративних та інших будівель, а також промислових, гідротехнічних, сільськогосподарських та інших об’єктів.
Автор звертає увагу на те, що в науковому світі існують дві точки зору стосовно понять «контроль» та «нагляд». Одні науковці вважають ці поняття синонімічними (тотожними), в свою чергу інші вважають, що ці поняття представляють різні управлінські функції, а тому їх слід розмежовувати.
У статті вказуються окремі критерії за якими здійснюється диференціація «контролю» та «нагляду». Приведені підстави здійснення архітектурно-будівельного контролю, а також визначено, що саме підлягає перевірці.
Визначаються основні завдання здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Автором статті підкреслюється, що категорії «контроль» та «нагляд» слід розмежовувати, враховуючи їх різний механізм реалізації, форми прояву та наслідки. На думку автора, «нагляд» це моніторинг, іншими словами спостереження, відстеження. За результатами такого спостереження не настає відповідальність. Автор наголошує, що «нагляд» безпосередньо пов’язаний із динамікою архітектурно-будівельної діяльності.
Втім «контроль», на думку автора, виступає пов’язуючим ланцюгом у механізмі по виявленню порушень законодавства у сфері архітектурно-будівельної діяльності. Зміст контролю полягає у перевірці архітектурно-будівельної діяльності на предмет виявлення правопорушень законодавства при її здійсненні.
Також у статті вказується, що як «контроль» так і «нагляд» за дотриманням законодавства при здійсненні архітектурно-будівельної діяльності є достатньо вартісними управлінськими функціями тому, що вимагають залучення значних матеріальних, інформаційних, трудових та фінансових ресурсів.
Наприкінці статті автор констатує, що обмеження дії контролю та нагляду на архітектурно-будівельну галузь, може призвести до проявів монополізму, надмірного майнового розшарування населення, до зростання рівня безробіття та соціальної напруги у суспільстві. Також це може сприяти зростаючій динаміці корупційних ризиків у цій сфері.
Ключові слова: реконструкція, спорудження, будівельні норми, житлові приміщення, адміністративні будівлі, містобудівна діяльності, проектування споруд, будівельна продукція.
