У статті здійснено кримінально-правовий аналіз, форми діяння та способи торгівлі людьми в умовах воєнного стану. Встановлено всі ознаки складу кримінального правопорушення, необхідні для кваліфікації торгівлі людьми. Визначено, що безпосереднім об’єктом цього правопорушення є свобода людини. Розглянуто потенційних жертв торгівлі людьми, а також суб’єктивну сторону цього кримінального правопорушення. Досліджено судову практику, виявлено проблемні питання, що стосуються призначення покарання та звільнення від відповідальності за торгівлю людьми. В умовах воєнного стану ситуація ускладнюється через ослаблену правову та соціальну інфраструктуру, а також через порушення безпеки, що створює можливості для експлуатації людей, а також значно ускладнюється моніторинг і контроль за потенційними жертвами торгівлі людьми, особливо у районах, які піддаються військовим діям або знаходяться під окупацією. Зокрема, зростає вразливість внутрішньо переміщених осіб, жінок і дітей, які стають мішенню для зловмисників. Торгівля людьми остаточно не викорінено навіть у державах, визнаних розвиненими не лише в економічному відношенні, а й у політичному та правовому. Консолідована відповідь держави, міжнародної спільноти та суспільства здатна дати рішучу відсіч цій загрозі.
З урахуванням сучасних викликів воєнного стану запропоновано заходи щодо посилення протидії цьому кримінальному правопорушенню, а також ідентифікації жертв торгівлі людьми, особливо серед внутрішньо переміщених осіб та біженців, які перебувають у зоні підвищеного ризику. Запропоновано доповнити ч. 2 ст. 149 КК України новою кваліфікуючою обставиною шляхом додавання формулювання «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану». Аргументовано, що внесення відповідних змін сприятиме посиленню кримінально-правової охорони прав і свобод особи в екстремальних умовах та дозволить більш диференційовано підходити до призначення покарання з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Ключові слова: торгівля людьми, жертва, суб’єкт, об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона.






