У статті аналізується роль Верховного Суду в умовах демократичних трансформацій правової системи України, зокрема щодо врегулювання правозастосовних колізій та забезпечення єдності судової практики. Досліджується правова природа касаційного оскарження та його функціональне значення у механізмі правосуддя. Окрему увагу приділено запровадженню касаційних фільтрів, їх впливу на доступ до правосуддя та оптимізацію судового навантаження. Обґрунтовано, що касаційні фільтри є важливим інструментом ефективного правосуддя, проте їх застосування потребує подальшого аналізу.
Ключові слова: касаційне оскарження, касаційні фільтри, Верховний Суд, забезпечення єдності судової практики, аксіологічний критерій.






