Карелін В.В., Бериславська О.М. Юридична природа і порядок прийняття та відмови від спадщини

Спадкування є одним із найдавніших інститутів приватного права. Здійснення права на спадкування це одне із найважливіших питань у сфері спадкування та стосується інтересів майже кожної особи. Встановлюючи спадкування між власником майна – спадкодавцем і спадкоємцями, інститут спадкування забезпечує зміцнення права власності, стійкість і безперервність в розвитку приватної власності фізичних осіб. На сьогодні у цивільному обігу значне місце посідає реалізація спадкових прав. Це обумовлено розвитком ринкових відносин у державі, зростанням доходів населення, які, в свою чергу, викликали зростання кількості об’єктів цивільного обігу та обумовили збільшення кількості договорів і спадкових справ. Задля того, щоб певне право ефективно здійснювалося на практиці, а його реалізація забезпечувалась з боку держави, необхідне чітке й структуроване розуміння змісту цього права.

Особливість суб’єктивного права спадкування полягає в тому, що воно виникає незалежно від волі його суб’єкта-спадкоємця, але може бути здійснене лише вчиненням правочину прийняття або відмови від спадщини. Вчиненням правочину прийняття спадщини відбувається спадкування як перехід прав і обов’язків, які складають спадщину, від спадкодавця до спадкоємців. Суб’єктивне право на спадкування може розглядатися як повноваження на прийняття чи відмову від спадщини. Потребує вирішення питання, яке саме суб’єктивне право здійснюється шляхом прийняття спадщини. Визначення права на спадкування як абсолютного майнового права є вірним, але разом з тим не являється достатнім для розуміння його правової природи та визначення особливостей його здійснення та захисту.

Відмова від спадщини це односторонній правочин, який оформляється й подається нотаріусові відповідно до правил, встановлених законом для оформлення правочинів з відповідним установленням особи й перевіркою дієздатності осіб, які звернулись. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Ключові слова: спадщина, суб’єктивне право спадкування, спадкодавець, спадкоємець, правочин, фізична особа, цивільна дієздатність.

Відкрити статтю>>>