У сучасних умовах децентралізації публічних фінансів ключового значення набуває ефективне функціонування системи місцевого оподаткування. Стабільність та прогнозованість податкових надходжень до місцевих бюджетів є визначальним чинником фінансової самодостатності територіальних громад. Серед різновидів місцевих податків вагоме місце посідає податок на транспортні засоби, який, згідно з чинним податковим законодавством України, повністю зараховується до доходів місцевих бюджетів. Таким чином, обсяги надходжень від цього податку безпосередньо впливають на фінансову спроможність органів місцевого самоврядування та, відповідно, на соціально-економічну стабільність регіонів країни.
В межах даного дослідження було здійснено аналіз основних положень правового регулювання транспортного оподаткування в Україні. В результаті ідентифіковано низку проблемних аспектів функціонування цього податку та визначено напрями його вдосконалення. Зокрема, акцентовано увагу на таких чинниках, як: обмежений перелік об’єктів оподаткування, низький рівень охоплення платників, відсутність прогресивної шкали ставок, яка б враховувала ступінь екологічної безпечності транспортного засобу.
Крім того, проведено порівняльно-правовий аналіз законодавчих засад та практик справляння транспортного податку в окремих країнах Центральної та Східної Європи, а саме: Республіці Болгарія, Естонській Республіці, Латвійській Республіці та Румунії. Розглянуто підходи до визначення об’єктів та суб’єктів оподаткування, встановлення бази оподаткування, ставок податку, а також механізмів пільгового оподаткування. Результати аналізу виявили суттєві відмінності у фіскальній та екологічній орієнтації транспортного оподаткування в зазначених країнах. Зокрема, в країнах Європейського Союзу широко застосовуються диференційовані ставки податку, що враховують технічні характеристики транспортних засобів, рівень викидів CO2, потужність двигуна тощо. Також активно практикуються фіскальні стимули для переходу на екологічно чисті види транспорту, такі як електромобілі та гібридні автомобілі.
Водночас у податковій системі України транспортний податок наразі функціонує переважно як фіскальний інструмент з обмеженим потенціалом для регулювання екологічної поведінки споживачів. Реформування та удосконалення системи оподаткування транспортним податком, дозволить не лише збільшити обсяги надходжень до місцевих бюджетів, а й стимулювати оновлення автопарку на більш екологічно безпечні транспортні засоби.
Ключові слова: транспортний податок, оподаткування транспортних засобів, платники транспортного податку, Республіка Болгарія, Естонська Республіка, Латвійська Республіка, Румунія.






