Українська
English
РусскийСтаттю присвячено аналізу впровадження в право України кращої практики володіння цифровою річчю.
Доведено, що властивий сучасному праву подaльший розвиток права щодо цифрових речей передбачає формування положень про володіння цифровою річчю або його юридичний чи функціональний еквівалент, що є глобальною тенденцією, яка характеризується поступовим визнанням цифрових речей, придатних бути під контролем, об’єктом володіння або його юридичним чи функціональним елементом, що відображає особливості їх нематеріального характеру та інформаційних систем обліку цивільного обороту цифрових речей.
Аргументовано, що законодавчі положення про володіння цифровою річчю в праві України доцільно грунтувати на альтернативних моделях володіння цифровою річчю як різновиду володіння або його юридичним еквалентом чи контролю над цифровою річчю як функціональним аналогом володіння, який є відмінним від володіння способом майнового присвоєння цифрової речі.
Зазначено, що за своїм змістом контроль над цифровою річчю містить виключні фактичні повноваження отримувати всі вигоди, користуватися та розпоряджатися цифровою річчю. ЦК України доцільно передбачити положення про володіння цифровою річчю, які міститимуть його поняття, співвідношення із загальними положеннями ЦК про володіння, критерії ідентифікації особи, яка має контроль, встановлені законом випадки, коли, яка має контроль, не визнається володільцем цифрової речі.
Доводиться висновок, що положення ЦК України про речі необхідно застосовувати як до предметів матеріального світу, так і до нематеріальних майнових благ, зокрема до цифрової речі, які здатні перебувати в правовому володарюванні особи (бути відокремленими і стійкими, фізично або інтелектуально підконтрольними особі й не мати волі, тобто здатності своїми думками визначати свої дії), бути оборотоздатним (здатність переходити від однієї особи до іншої) і мати майнову цінність (тобто здатність задовольняти певні потреби суб’єктів права, що може бути оцінена в грошовому еквіваленті, або мати культурну чи історичну цінність).
До цифрової речі, іншого нематеріального майнового блага, яке не відповідає цим властивостям речі, застосовуються положення ЦК України про зобов’язальні або інші цивільні права, які відповідають сутності нематеріального майнового блага.
Зауважено, що володіння цифровою річчю доцільно поширювати на цифрові речі, які придатні бути під контролем.
За своїми ознаками цифрова річ здатна бути у володінні, якщо таке нематеріальне майно може перебувати під контролем певною особою, що передбачає індивідуалізацію відповідної цифрової речі завдяки якій виникає можливість її виключного виділення від маси будь-яких інших «матеріальних» і «нематеріальних» речей.
Ключові слова: володіння, контроль, цифрова річ, майно, віртуальні активи, криптоактиви, цифровий контент, цифровий файл, обліковий запис у соціальній мережі, внутрішньо-ігрові активи, вуглецеві цифрові активи.
