У статті досліджується виникнення та розвиток інституту шлюбу в римському приватному праві — від найдавніших форм сімейних відносин до правових норм пізньоримського періоду. Авторами здійснено аналіз особливостей шлюбів cum manu та sine manu, показано, як змінювався правовий статус жінки в римській сім’ї, а також проаналізовано доктринальні підходи римських преторів та юристів до визначення юридичної природи шлюбного союзу.
Особливий акцент зроблено на фундаментальному принципі, який зумовив перехід до більш індивідуалізованого розуміння шлюбних відносин. У роботі проаналізовано підстави та практику розірвання шлюбу, що дало змогу простежити вплив римських правових конструкцій на формування сучасного сімейного законодавства. У результаті дослідження зроблено висновок, що розвиток шлюбного права відображав загальні процеси секуляризації та лібералізації римського суспільства: від жорсткої патріархальної моделі до більш гнучкої системи, заснованої на автономії волі подружжя та майновій самостійності жінки.
Ключові слова: римське приватне право, шлюб, cum manu, sine manu, consensus, pater familias, patria potestas, сімейне право, рецепція римського права.






