В статті визначено, що дипломатичний корпус є важливим інститутом сучасного міжнародного права та дипломатичної практики, який об’єднує всіх глав дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих у державі перебування. У широкому значенні до дипломатичного корпусу також відносять інших дипломатичних працівників та членів їх сімей. Хоча дипломатичний корпус не є міжнародною організацією і не має статусу юридичної особи, він виконує важливі представницькі та церемоніальні функції у сфері міжнародних відносин.
Основною функцією дипломатичного корпусу є колективне представництво інтересів акредитованих держав у державі перебування, зокрема участь у офіційних заходах, підтримання дипломатичного протоколу та сприяння розвитку міждержавних відносин. Водночас дипломатичний корпус не має права втручатися у внутрішні справи держави перебування і діє виключно в межах норм міжнародного права та дипломатичного етикету.
Особливе місце у структурі дипломатичного корпусу займає дуаєн (старійшина дипломатичного корпусу). Дуаєном, як правило, є глава дипломатичного представництва, який має найвищий ранг і найдовший строк перебування у державі акредитації. У деяких країнах ця роль традиційно належить апостольському нунцію Апостольський нунцій. Дуаєн виконує переважно координаційні та представницькі функції: виступає від імені дипломатичного корпусу, організовує спільні заходи, підтримує зв’язок з органами влади держави перебування.
Визначено роль дипломатичного корпусу як важливого елементу дипломатичної системи, що сприяє підтриманню міжнародного діалогу, розвитку співпраці між державами та дотриманню норм дипломатичного протоколу. Його діяльність, хоча й неформалізована, має значний вплив на ефективність міжнародних відносин і забезпечення взаєморозуміння між державами.
Ключові слова: дипломатичний корпус, дипломатичні представництва, міжнародне право, дипломатичний протокол, дуаєн, акредитація, привілеї та імунітети, представницькі функції, міждержавні відносини, дипломатична служба.






