Стаття присвячена дослідженню сутності такої ознаки джерел фінансового права як нормативність. Автором вказується що зміст нормативності полягає у спрямованості на регулювання певного виду фінансових відносин, встановленні загальнообов’язкового порядку та відповідних заходів у сфері публічної фінансової діяльності. З огляду на це доводиться, що правові акти, у яких конкретно вказаний адресат, що розраховані на одиничне застосування і втрачають дію після їх реалізації, втрачають здатність бути джерелами фінансового права.
Ключові слова: джерела фінансового права, ознаки джерел фінансового права, нормативність.






