У статті проаналізовано правову природу та специфіку проведення допиту неповнолітніх та малолітніх осіб у кримінальному процесі України. Розглянуто колізійні питання між правом обвинуваченого на перехресний допит та необхідністю захисту дитини від ретравматизації. Особливу увагу приділено міжнародним стандартам, зокрема Лансаротській конвенції та Керівним принципам Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей. Досліджено практичну ефективність впровадження моделі «Барнахус» в Україні як мультидисциплінарного середовища, що дозволяє мінімізувати сугестивний вплив на дитину та забезпечити отримання достовірних показань через відеофіксацію та участь психолога. Обґрунтовано необхідність диференційованого підходу до категорій «малолітня» та «неповнолітня» особа через різний ступінь їхньої психологічної вразливості. За результатами дослідження сформульовано висновки щодо подальшого вдосконалення процесуальних норм та розширення спеціалізованих центрів захисту дітей.
Ключові слова: кримінальний процес, модель «Барнахус», Лансаротська конвенція, правосуддя, дружнє до дітей.






