Українська
English
РусскийУ статті здійснено комплексне дослідження організаційно-тактичних моделей розслідування воєнних кримінальних правопорушень в умовах збройної агресії. Обґрунтовано, що сучасні виклики, пов’язані з масштабністю воєнних злочинів, складністю доступу до місць їх вчинення, високим рівнем латентності та необхідністю дотримання міжнародних стандартів доказування, зумовлюють потребу у трансформації традиційних криміналістичних підходів. Визначено, що ефективність досудового розслідування залежить від формування багаторівневих організаційно-тактичних моделей, які інтегрують криміналістичні, процесуальні, міжнародно-правові та технологічні компоненти.
Проаналізовано особливості використання цифрових доказів у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів, зокрема матеріалів відкритих джерел (OSINT), та окреслено ключові проблеми їх процесуального закріплення, перевірки та оцінки. Наголошено на необхідності забезпечення автентичності, достовірності та цілісності цифрової інформації, а також дотримання принципу безперервності її зберігання. Запропоновано впровадження національного стандарту верифікації цифрових доказів, що ґрунтується на міжнародних підходах та передбачає алгоритм перевірки джерела, геолокації, метаданих і часових характеристик інформації.
Сформульовано авторську організаційно-тактичну модель розслідування воєнних кримінальних правопорушень, яка включає інформаційно-фіксаційний, аналітичний, процесуальний, координаційний і технологічний блоки. Доведено, що її впровадження сприятиме підвищенню ефективності кримінального провадження, забезпеченню належного рівня доказування та посиленню взаємодії між національними і міжнародними суб’єктами. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методичного та нормативного забезпечення діяльності органів досудового розслідування і прокуратури.
Ключові слова: воєнні кримінальні правопорушення; розслідування злочинів; організаційно-тактичні моделі; цифрові докази; OSINT; міжнародні стандарти доказування; криміналістика.
