Українська
English
РусскийВ статті досліджено зміст адміністративно-процесуальних відносин, що виникають під час реалізації адміністративно-правового статусу іноземців чи осіб без громадянства, який складається з прав та обов’язків суб’єктів цих правовідносин.
Законодавство України визначає, що іноземці чи особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України. Право на оскарження рішень та дій (бездіяльності) органів державної влади мають іноземці чи особи без громадянства як суб’єкти адміністративного права, якщо вони перебувають на території України на законних підставах, в противному випадку вони самі будуть притягнуті до відповідальності. Іноземці чи особи без громадянства як позивачі мають два види процесуальних прав: змагальні та диспозитивні. Винятком є неможливість іноземців чи особам без громадянства брати участь як позивачі у публічно-правових спорах, пов’язаних з виборчим правом та державною службою. Їх права зумовлені особливим становищем цих суб’єктів у правовому полі України, а обов’язок виступає як юридична можливість, вимога та міра дозволеного з боку держави в поведінці іноземців чи осіб без громадянства в адміністративному судочинстві.
Адміністративна юстиція є своєрідним арбітром у сфері публічно-правових відносинах держави та іноземних громадян чи осіб без громадянства, слідкуючи за дотриманням норм, що врегульовують їх взаємовідносин та виступає гарантом забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина, створюючи умови для їх захисту. Адміністративне судочинство виступає як безпековий механізм, що має з’ясувати чи правомірна поведінка іноземців чи осіб без громадянства або ж неправомірні були дії суб’єкта публічних відносин (посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування) та прийняти відповідне рішення на основі принципу верховенства права.
Ключові слова: іноземці, особа без громадянства, позивач, права, обов’язки, адміністративний судочинство, публічно-правовий спір.
