Українська
English
РусскийСтаття присвячена дослідженню адміністративно-правових механізмів оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державного фінансового контролю, зокрема Рахункової палати, Державної аудиторської служби та інших уповноважених інституцій. У сучасних умовах посилення ролі фінансового контролю як гаранта належного управління публічними фінансами проблема ефективності механізмів захисту прав суб’єктів контролю набуває особливої актуальності. Значна кількість спорів виникає у зв’язку з процедурними порушеннями, перевищенням повноважень контролюючими органами або необґрунтованим застосуванням санкцій. Це зумовлює необхідність системного аналізу національного законодавства у сфері фінансового контролю та його відповідності стандартам верховенства права і практиці Європейського суду з прав людини.
У статті розглянуто колізії правового регулювання, зокрема нечіткість строків оскарження, відсутність єдиного підходу до визначення підвідомчості таких спорів адміністративним судам, а також складнощі у забезпеченні балансу між публічними інтересами та правами суб’єктів господарювання. Проаналізовано практику адміністративних судів України, де нерідко відзначається формалізований підхід до оцінки правомірності дій контролюючих органів, що ускладнює доступ до ефективного судового захисту. Особливу увагу приділено питанню адміністративного оскарження як досудового етапу врегулювання спорів, яке має потенціал знизити навантаження на судову систему, проте страждає від браку прозорості та об’єктивності.
Автор обґрунтовує, що вдосконалення адміністративно-правового механізму оскарження можливе шляхом чіткого законодавчого визначення процесуальних гарантій, розширення цифрових інструментів подання та розгляду скарг, а також посилення інституційної незалежності органів фінансового контролю. Запровадження європейських практик, зокрема ризик-орієнтованих перевірок та відкритого доступу до результатів контролю, сприятиме зменшенню конфліктності у взаєминах держави та підконтрольних суб’єктів. У підсумку робиться висновок, що ефективний механізм оскарження рішень і дій контролюючих органів є ключовим елементом правової держави, оскільки забезпечує не лише дотримання прав та інтересів учасників публічно-правових відносин, а й підвищує легітимність та довіру до інститутів державного фінансового контролю.
Ключові слова: фінансовий контроль, адміністративне право, Україна, Європейський Союз, Рахункова палата, вищі органи аудиту, публічні фінанси, прозорість, відповідальність, публічне управління, адміністративна процедура, адміністративне оскарження, судовий захист.
