Дослідження орієнтоване на аналіз законодавчих та правозастосовчих аспектів примусового відчуження земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості з приватної власності з мотивів суспільної необхідності, оцінку ролі адміністративних судів у захисті прав власників під час розгляду адміністративних справ.
В статті проаналізовано характерні ознаки закріпленого в законодавстві механізму відчуження, до яких авторкою віднесено: 1) об’єкт відчуження, яким виступає земельна ділянка (її частина), житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що на ній розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; 2) способи відчуження, кожен з яких здійснюється для досягнення власної мети та у визначеному порядку – викуп та примусове відчуження; 3) підстави для відчуження, які можуть обґрунтовуватися суспільними потребами або мотивами суспільної необхідності; 4) власна процедура для кожного способу відчуження. Доведено, що викуп об’єктів нерухомості належить до різновиду адміністративного провадження, а прийняття адміністративних актів та процедурних рішень у межах провадження має відповідати положенням Закону України «Про адміністративну процедуру».
Окрема увага в статті приділена провадженню у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження об’єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності, що належить до категорії складних справ та розглядається в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. До особливостей розгляду досліджуваної категорії справ віднесено: у зв’язку зі складністю розгляд здійснюється лише за правилами загального позовного провадження; примусове відчуження об’єктів приватної власності застосовується виключно за умов недосягнення згоди про викуп відповідного об’єкта відчуження, здійснюється за зверненням суб’єкта владних повноважень з позовом до адміністративного суду; початок відліку строку звернення до суду з моменту неотримання згоди власника об’єкта відчуження з викупом об`єктів для суспільних потреб; спеціально визначена законом інстанційна та територіальна адміністративна юрисдикція (судом першої інстанції є апеляційний адміністративний суд за місцезнаходженням нерухомого майна, що відчужується); закріплені вимоги до відомостей у рішенні суду за результатами розгляду справи.
Проведений у статті аналіз законодавства та судової практики свідчить про необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання, а також забезпечення прозорості та запобігання зловживанням під час процедури відчуження.
Ключові слова: викуп, примусове відчуження, земельна ділянка, об’єкти нерухомості, суспільні потреби, мотиви суспільної необхідності, адміністративне провадження, адміністративна процедура, принципи адміністративної процедури, адміністративна справа, адміністративне судочинство.






