Українська
English
РусскийЖурнал було опубліковано на сайті 25 жовтня 2023 року
Беззубов Д.О., Стародубова О. А., Горбань Є.А. Еволюція розвитку та зародження процесу забезпечення безпеки річкового судноплавства
Стаття присвячена аналізу проблеми зародження та розвитку безпеки річкового судноплавства. Визначаються категорії та елементи діяльності, що виникають при розвитку річного судноплавства. Проводиться аналіз системи адміністративного забезпечення безпеки річкового судноплавства, пропонуються складові загального механізму забезпечення безпеки на річкових шляхах.
Визначено генезис еволюції розвитку та зародження процесу забезпечення безпеки річкового судноплавства в системі забезпечення безпеки річкових перевезень. Аналізуються складові елементі річкових перевезень з історичної та наукової точки зору. Розкривається міжнародний та національний компонент щодо забезпечення безпеки річкових перевезень. Описово подається науковий погляд вчених різних галузей на категорії безпеки та ризику, загроз та режимів забезпечення законності та правопорядку. Визначається категорії тероризму та анти тероризму, подаються їх прикладні визначення та аналіз з позицій перевезень на річковому транспорті.
Встановлюються елементи ризику тероризму та ризики антитерористичної діяльності членів екіпажу та посадових осіб судна при забезпеченні безпеки судна, екіпажу, пасажирів та вантажу. Пропонується унікальний алгоритм виникнення та припинення ситуацій ризику в міжнародних морських перевезеннях. Проводиться детальний опис складових алгоритму забезпечення безпеки річкових перевезень з позицій норм адміністративного та економічного права. Аналізується правовий та організаційний елемент забезпечення безпеки річкових перевезень з позицій науки управління. Визначається вплив стану захищеності річкового транспорту та перевезень на ньому та стану економіки в цілому щодо державної та національної безпеки. Національна та державна безпека подані як стани захищеності при перевезеннях на річковому транспорті. Аналізується система національної безпеки з позицій захисту річкового транспорту.
В даній статті авторами визначено складові елементи якості забезпечення управління щодо безпеки річкових перевезень та визначаються основні складові такої якості.
Ключові слова: річкове судноплавство, безпека, транспорт, розвиток річного судноплавства, адміністративний механізм, безпека, ризик.
https://doi.org/10.5281/zenodo.10089681
Діхтієвський П.В., Пашинський В.Й., Павленко О.А. Правове регулювання моделювання системи формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку
У статті зазначено, що нині, в умовах розв’язаної росією війни, актуальності набуває питання створення системи підготовки офіцерів нової формації, у відповідності із вимогами передових армій світу і стандартів НАТО. Незважаючи на те, що сучасні офіцери підрозділів зв’язку ЗСУ у переважній більшості є кваліфікованими фахівцями, багатьом з них бракує саме управлінської компетентності, що виявляється у виборі не завжди ефективного стилю управління, перевантаженістю роботою, помилках при прийнятті відповідальних рішень, нездатності попереджати і розв’язувати конфлікти, порушенні адаптації до нових умов тощо. Вирішенню цих проблемних питань сприятиме формування високого рівня управлінської компетентності. Отже, дослідження особливостей формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку ЗСУ є актуальною проблемою в системі професійної підготовки курсантів у вищих військових навчальних закладах.
У статті змодельовано систему формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки. Визначено, що моделлю системи формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки є голістичний педагогічний процес, в межах якого мета, сукупність принципів, форм, методів і педагогічних умов спрямовані на отримання результату – високого рівня сформованості управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки. Під час створення зазначеної моделі, було наголошено на важливості охоплення нею: вимог до управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку; основних ідей з проблеми формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки; організаційно-педагогічних умов формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки; змісту управлінської підготовки, а саме: теоретичних і практичних аспектів формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку; основних критеріїв, показників та рівнів сформованості відповідної компетентності.
Розроблена структурно-функціональна модель системи формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки у ВВНЗ являє собою єдність визначених блоків (цільового, змістово-методологічного, організаційного, практичного й результативного), які взаємодіють між собою і забезпечують цілісність, безперервність й професійну орієнтованість освітнього процесу у ВВНЗ щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку в процесі професійної підготовки.
Ключові слова: модель, система, управлінська компетентність, майбутні офіцери підрозділів зв’язку, професійна підготовка, вищий військовий навчальний заклад.
https://doi.org/10.5281/zenodo.10089645
Карелін В.В. Умови тримання як елемент матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі в Україні
У статті автора зазначено, що проблема умов тримання засуджених засуджених є серйозною та складною проблемою, яка виникає у багатьох країнах. Вона виникає внаслідок різних факторів, таких як недостатнє фінансування системи виконання покарань, перенаселеність ув’язнених, корупція в системі в’язниць і недостатній контроль за умовами утримання засуджених. Вищевказана проблема в Україні включає в себе ряд проблем, пов’язаних з умовами в установах виконання покарань, їхньою інфраструктурою та доступом до основних потреб. Вказано, що основні аспекти цієї проблеми включають перенаселеність і погані умови тримання можуть призвести до збільшення напруги в середовищі в’язниць, конфліктів і порушень прав засуджених. Для вирішення цієї проблеми потрібно вдосконалювати систему виконання покарань, забезпечувати більше фінансування для установ виконання покарань, покращувати умови тримання. Такий підхід може сприяти покращенню умов тримання засуджених в установах виконання покарань та зменшенню рецидиву злочинності. Встановлено, що результати вивчення проблем умов тримання як елементу матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі, а точніше – окремих аспектів цієї діяльності, знайшли відображення у роботах ряду відомих вчених у галузі кримінально-виконавчого права в України. Доведено, що поліпшення умов тримання як елементу матеріально-побутового забезпечення засуджених може бути складною задачею, оскільки вона може вимагати різноманітних заходів і підходів. Ось декілька можливих шляхів, які можуть сприяти поліпшенню умов для засуджених: забезпечення базових потреб – забезпечення засуджених доступом до води, освітлення є важливим кроком у покращенні умов тримання; поліпшення умов ув установах виконання покарань, щоб забезпечити комфортніші та гігієнічні житлові умови для засуджених; прозоре управління і нагляд – забезпечення прозорого управління та ефективного нагляду за умовами в’язниць може допомогти уникнути зловживань та недоліків у системі в’язниць. Ці заходи можуть варіюватися залежно від конкретних потреб і обставин, але загальна мета полягає в тому, щоб забезпечити засудженим достойні умови перебування та можливість реабілітації для повноцінного повернення до суспільства після звільнення.
Ключові слова: засуджені, позбавлення волі, матеріально-побутове забезпечення, умови тримання засуджених, побачення засуджених, передачі, посилки бандеролі.
https://doi.org/10.5281/zenodo.10089704
Єрмак О.В., Білик М.М. Кримінологічна детермінація стану сильного душевного хвилювання у військовослужбовців та запобігання його виникненню
Ця стаття проводить всебічний аналіз кримінологічної детермінації стану сильного душевного хвилювання у військовослужбовців та запобігання його виникненню. Дослідження підкреслює складну взаємодію психологічних, фізичних, біологічних, соціальних та інших факторів, які сприяють цьому стану. Крім того, охоплюється вплив зазначеного стану на військову дисципліну, вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень. Стаття акцентує увагу на важливій ролі психологічної підтримки та профілактичних заходів у вирішенні цієї проблеми і підкреслює необхідність забезпечення як добробуту військовослужбовців, так і обороноздатності та безпеки суспільства.
Ключові слова: стан сильного душевного хвилювання, військовослужбовці, військова дисципліна, адміністративні та кримінальні правопорушення, психологічна підтримка, профілактичні заходи.
https://doi.org/10.5281/zenodo.10089758
Ковальчук О.Б. Питання функціонування інституту омбудсмена в Україні
У статті розглянуто окремі проблемні питання функціонування інституту омбудсмена в Україні, яке місце інститут омбудсмена посідає в державному механізмі, а також які моделі омбудсмена відомі зарубіжній практиці. Досліджено діючий інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, приклади запровадження в Україні спеціалізованих омбудсменів та можливість призначення омбудсменів на місцевому рівні. Запропоновано шляхи подальшого вдосконалення функціонування інституту омбудсмена в Україні.
Ключові слова: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, омбудсмен, права людини, захист прав, контроль, повноваження.
https://doi.org/10.5281/zenodo.10089819
Остапчук Л. Насильство у сім’ї щодо дітей: кримінологічний аспект
У статті проаналізовано причини вчинення насильства, щодо дітей у сім’ї. Визначено, що протиправні дії по відношенню до дітей у більшості випадків супроводжуються агресією, приниженням та образами. Виокремлено не тільки причини, що спричиняють насильство у сім’ї, а й наслідки такої протиправної діяльності, що негативним чином відображаються як на фізичному так і на психічному розвитку дитини. Доведено, що саме на державу покладено обов’язок створення безпечного середовища для запобігання домашньому насильству, щодо дітей; розробки дієвого механізму захисту дітей потерпілих від домашнього насильства; справедливого покарання кривдників.
Ключові слова: домашнє насильство, постраждала дитина, дитина-свідок, заходи запобігання насильству щодо дітей.
https://doi.org/10.5281/zenodo.10089901
Соцька А.М. Про відповідальність у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена
У статті зосереджено увагу на різних аспектах відповідальності у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена. Наведено усталені дефініції понять адміністративної, дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності. Запропоновано авторську класифікацію відповідальності за правопорушення і злочини в досліджуваній сфері за ознаками її виду, змісту та суб’єктів. Ключовий аспект у статті зроблено на аналізі відповідальності різних суб’єктів правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми особами. Зокрема досліджено природу відповідальності повнолітніх недієздатних осіб, які за загальним правилом не притягаються до жодного з видів відповідальності. Обов’язок з несення відповідальності за таких осіб покладається на їх опікунів. Затронуто тему співставності категорій «недієздатність» та «неосудність». Зазначено про встановлення на законодавчому рівні можливості притягнення до відповідальності повнолітніх осіб, дієздатність яких обмежена. Розкрито питання відповідальності суб’єктів здійснення опіки та піклування над повнолітніми особами, зокрема опікунів та піклувальників, спеціальних закладів й органів опіки та піклування. У загальному вони можуть бути притягнуті до всіх видів відповідальності за відповідної діяльності чи бездіяльності. Укінці приділено увагу питанню відповідальності суб’єктів прийняття й реалізації державної політики у сфері опіки та піклування над повнолітніми особами на прикладі законодавства, яким регламентовано діяльність Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Ключові слова: відповідальність, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, недієздатна особа, особа, дієздатність якої обмежена.
