Українська
English
РусскийЖурнал було опубліковано на сайті 25 квітня 2024 року
Коропатнік І.М., Карелін В.В. Правове регулювання військово-патріотичного виховання в Україні в умовах воєнного стану
В статті висвітлюється, що військово-патріотичне виховання в Україні є надзвичайно важливим аспектом для забезпечення ефективності та готовності військових підрозділів. Так, військові відповідають за забезпечення оборони країни від зовнішніх загроз. Вони мають завдання готуватися до можливих військових конфліктів, захищати територію, населення та національні інтереси в разі потенційної агресії з боку інших країн або сил. Актуальність проблеми військово-патріотичного виховання в умовах ідейно-світоглядної конфронтації обумовлена ситуацією в країні, яка склалася внаслідок збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації проти України. Державний курс України на євроатлантичну інтеграцію, реформування Збройних Сил України згідно із стандартами країн НАТО, виклики щодо збереження цілісності й державності України, завдання консолідації суспільства для захисту України від збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації – фактори, що зумовлюють запит суспільства на підвищення ефективності військово-патріотичного виховання з метою виховання громадянина-патріота, захисника України, готового зі зброєю в руках надійно захищати територіальну цілісність країни.
Доведено, що військово-патріотичне виховання в Україні є надзвичайно важливим аспектом для забезпечення ефективності та готовності військових підрозділів. Так, військові відповідають за забезпечення оборони країни від зовнішніх загроз. Вони мають завдання готуватися до можливих військових конфліктів, захищати територію, населення та національні інтереси в разі потенційної агресії з боку інших країн або сил. Актуальність проблеми військово-патріотичного виховання в умовах ідейно-світоглядної конфронтації обумовлена ситуацією в країні, яка склалася внаслідок збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації проти України. Державний курс України на євроатлантичну інтеграцію, реформування Збройних Сил України згідно із стандартами країн НАТО, виклики щодо збереження цілісності й державності України, завдання консолідації суспільства для захисту України від збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації – фактори, що зумовлюють запит суспільства на підвищення ефективності військово-патріотичного виховання з метою виховання громадянина-патріота, захисника України, готового зі зброєю в руках надійно захищати територіальну цілісність країни.
Військово-патріотичне виховання є важливою складовою для будь-якої країни, оскільки воно сприяє формуванню національної свідомості, готовності до оборони країни та розвитку громадянського суспільства. Проте існують деякі проблеми, які можуть ускладнювати процес військово-патріотичного виховання: зміни в соціокультурному середовищі - сучасна реальність характеризується швидкими технологічними, соціальними та культурними змінами, які можуть впливати на сприйняття поняття патріотизму; конкуренція з іншими цінностями змагання з іншими цінностями, такими як індивідуалізм, консюмеризм тощо, може ускладнювати проникнення патріотичних ідей; брак належних ресурсів – недостатність фінансування, відповідного педагогічного кадру та матеріально-технічних засобів може ускладнити реалізацію програм військово-патріотичного виховання.
Шляхи вирішення цих проблем можуть включати: створення програм військово-патріотичного виховання, які охоплюють різні аспекти, включаючи історію, культуру, військову справу та громадянську відповідальність; залучення різних верств суспільства до процесу виховання, включаючи сім’ї, школи, громадські організації та ЗМІ; використання сучасних технологій, інтерактивних методик та ігрових підходів може зробити процес військово-патріотичного виховання більш привабливим та ефективним для молоді; надання достатніх фінансових, людських та матеріально-технічних ресурсів для відповідної підтримки програм військово-патріотичного виховання.
Загалом, вирішення проблем військово-патріотичного виховання вимагає комплексного підходу, спрямованого на підвищення рівня патріотизму та громадянської свідомості серед населення.
Ключові слова: військово-патріотичне виховання, молодь, військовослужбовці, доброчесність, воєнний стан, збройна агресія.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062121
Кравченко М.Г. Кодекс Аліментаріус як орієнтир для реформування публічного адміністрування у сфері забезпечення продовольчої безпеки України
Стаття присвячена аналізу системи принципів, які запроваджені Кодексом Аліментаріус та взяті за основу при розробці Регламенту (ЄС) № 852/2004. У результаті проведеного дослідження з’ясовано те, що законодавство України у сфері забезпечення продовольчої безпеки вимагає ґрунтовного реформування. Основним орієнтиром такої реформи мають стати Регламент (ЄС) № 178/2002 та Регламент (ЄС) № 852/2004, які орієнтовані на забезпечення права кожного на безпечне та якісне харчування.
Ключові слова: продовольча безпека, продукти харчування, законодавство України, публічне адміністрування, публічний інтерес, публічна адміністрація, європейські стандарти, законодавство Європейського Союзу.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062129
Теремецький В.І., Білінська Л.В. Правові засади контролю за вчиненням злочину під час розслідування одержання неправомірної вигоди
Наукову статтю присвячено досліджуванню правових засад контролю за вчиненням злочину під час розслідування одержання неправомірної вигоди. Проаналізовано положення законодавства, яке регулює проведення негласних слідчих розшукових дій, а також праці науковців, котрі вивчали проблеми кваліфікації одержання неправомірної вигоди та особливості розслідування подібних злочинів.
Вказано, що правовою основою для проведення контролю за вчиненням злочину є ст. 271 КПК України та ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Визначено характерні ознаки проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину: виключно прокурор має право прийняти рішення про її проведення; контроль вчинення злочину може проводитися в таких формах, як контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент та імітування обстановки злочину; можуть бути застосовані спеціальні імітаційні засоби, які нагадують предмет неправомірної вигоди; забороняється провокувати (підбурювати) службову особу на одержання неправомірної вигоди з метою її подальшого викриття; проведення процесуальної дії оформляється протоколом тощо.
Ключові слова: корупція, неправомірна вигода, досудове розслідування, слідчі дії, контроль вчинення злочину, негласні слідчі (розшукові) дії, Кримінальний процесуальний кодекс України, посадова особа, службова особа, злочин.
https://doi.org/10.71404/2409-6415.121.03
Новицький А.М., Новицька Н.Б. Правове забезпечення фінансового контролю в умовах військового стану
В статті досліджено правове забезпечення фінансового контролю в умовах військового стану, визначено колізії та прогалини у регулюванні відносин щодо здійснення державного фінансового контролю та надано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у цій сфері.
Зазначається, що Україна стикнулась із проблемою не тільки дефіциту бюджету а й із значними фінансовими махінаціями на закупівлі товарів воєнного та оборонного призначення, махінаціями із незаконним застосуванням пільгових систем оподаткування чи розмитнення товарів, зловживання при ввезені на митну територію держави товарів як гуманітарної допомоги тощо. Саме фінансовий контроль зі сторони державних органів повинен стати належним бар’єром, який унеможливить подальших випадків зловживань із державними фінансами. Визначено основну особливість фінансового контролю в умовах воєнного стану, а саме перевірка закупівель у військовій сфері, адже це надзвичайно фінансово затратні сфери.
Здійснивши аналіз повноважень державних інституцій, які здійснюють в державі фінансовий контроль встановлено системні дублювання повноважень, або близькі за змістом завдання, які ставляться за для забезпечення діяльності у сфері фінансового контролю перед державними органами. На цій основі зроблено висновок про те, що в Україні сформовано систему державних органів за для належного забезпечення здійснення фінансового контролю. В той же час потребують нормативного розмежування повноважень окремих інститутів державної влади та відповідної координації їх діяльності в сфері фінансового контролю. Одним із головних завдань фінансового контролю повинно стати аналітична робота всіх існуючих структур в цій сфері і з повним інформаційним взаємозв’язком, доступом до відомчих баз даних, що зможе проводити комплексний аналіз застосування коштів, повноти та ефективності наповнення та використання коштів різних бюджетів, дасть можливість мінімізувати зловживання в зазначеній сфері. Тільки комплексний підхід, уникнення відомчої приналежності під час перевірок, глибока аналітична робота дасть можливість реального ефекту від здійснення фінансового контролю.
Ключові слова: фінансове право, фінансовий контроль, державна підтримка бізнесу, мале підприємництво, правове регулювання, видатки бюджету на безпеку і оборону, місцеві бюджети.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062140
Чехович Т. Конституційне судочинство (провадження) у Республіці Казахстан: історія та сучасність
Стаття присвячена аналізу особливостей становлення і розвитку конституційного правосуддя в Республіці Казахстан. Автор вивчає три основні етапи, в рамках яких у Казахстані формувалося конституційне провадження.
Перший етап охоплює собою 1992-1995 рр. У статті розкриваються окремі положення Закону Республіки Казахстан «Про Конституційний Суд Республіки Казахстан» (1992 р.), які стосуються статусу конституційного суду, зокрема, його повноважень. Окрему увагу автор приділяє розгляду причин, які призвели до ліквідації у 1995 р. Конституційного Суду та його заміни Конституційною Радою.
Вивчення другого етапу розвитку конституційного правосуддя (1995-2022 рр.) показало, що в цей період спостерігалися тенденції, пов’язані з посиленням впливу Президента на формування і діяльність Конституційної Ради. У статті сформульовані положення, які наочно підтверджують обґрунтованість такого висновку.
Значне місце в статті приділено опису сучасного стану конституційного правосуддя в Казахстані. Автор розкриває найбільш значущі положення Закону «Про Конституційний Суд Республіки Казахстан» (2022 р.), а також позначає і характеризує ті його положення, які на думку автора вимагають певного удосконалення. Зокрема, йдеться про необхідність зменшення організаційного впливу Президента на функціонування Конституційного Суду; уточнення кола осіб, які мають право звернутися до Конституційного Суду з конституційною скаргою; узгодження компетенції Конституційного Суду і судів цивільної юрисдикції в частині перевірки законності (конституційності) підзаконних нормативних правових актів.
Ключові слова: конституційне правосуддя, конституційне провадження, Конституційний Суд, Конституційна Рада, конституційна скарга.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062144
Сподинський О.О. Превентивна діяльність дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад
Стаття присвячена висвітленню одному з найактуальніших питань сьогодення, а саме превентивні поліцейській діяльності дільничного офіцера поліції та поліцейського офіцера громади. Говорячи про дільничних офіцерів поліції та поліцейського офіцера громади та його діяльність, яка полягає у запобіганні злочинам і безпорядкам. Даний офіцер вимагає більш стратегічного підходу до роботи в громаді, оскільки громада та поліція мають ніби об’єднатися та створити партнерство, у якому обидва (члени громади та офіцер) мають спільну мету зробити громаду безпечнішою.
Хоча поліцейська діяльність, орієнтована на громаду, є партнерством між поліцією та членами громади, поліція звичайно ж відіграє важливішу роль, оскільки офіцер поліції є основою поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду. Профілактична діяльність становить собою багаторівневу систему заходів, що проводяться державними, недержавними органами та установами, громадськими формуваннями та окремими громадянами з метою мінімізації дії або нейтралізації причин, що породжують правопорушення або сприяють їх вчиненню, а якщо розглядати профілактичну діяльність як особливий вид соціального управління, то остання має передбачати зниження рівня інтенсивності процесів детермінації правопорушень, нейтралізацію дії її причин та умов для обмеження правопорушень до соціально прийнятного рівня. Діяльність поліцейського офіцера громади, орієнтовано на громаду, є як філософією, так і організаційною стратегією, яка дозволяє поліції та мешканцям громади тісно співпрацювати у нових способах вирішення проблем злочинності, страху перед злочинністю, фізичних і соціальних розладів і погіршення стану сусідів. Орієнтована на громаду поліцейська діяльність приносить користь не лише громаді а й поліції.
Ключові слова: територіальна громада, офіцер поліції, поліцейський офіцер громади, безпека, охорона громадського порядку.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062150
Таволжанський О.В., Пєхота Є.В. Регулювання правових відносин у сфері криптовалюти: сучасний виклик до національного законодавства
У статті розглядається проблема невизначеності в українському законодавстві поняття криптовалюти, а також інші витікаючи з цього негативні наслідки, такі як неспроможність ефективного оподаткування та обліку віртуальних валют; неможливість кваліфікації кримінальних правопорушень пов’язаних з ними та загалом здійснення кримінально-правового регулювання у цій сфері.
Для вироблення оптимальних шляхів вирішення наявних в кримінальному праві викликів та проблем пов’язаних з криптовалютою, автори досліджують й аналізують праці інших науковців, чинне національне законодавство, політику ЄС та держав партнерів у цьому напрямку, реєстраційні процеси у компаніях пов’язаних з криптовалютою і т. д.
В результаті дослідження чинного законодавства приходять до висновку, що для ефективного регулювання правових відносин пов’язаних з віртуальними валютами, необхідно внести наступні зміни: до статті 177 ЦК, де закріпити поняття “криптовалюта”; до ГК, в якому вказати, що “майнінг”, є об’єктом підприємницької діяльності; до ПК, де чітко зазначити умови оподаткування віртуальної валюти та пов’язаних з нею операцій.
На рівні кримінального права необхідною, на думку авторів, є кваліфікація злочинів пов’язаних з криптовалютою, як злочинів проти власності. В статті наведенні аргументи, що підтверджують можливість цього кроку. Крім того, для його реалізації , автори вбачають необхідним редагування примітки до статті 185 КК України, в якій слід закріпити віртуальні валюти, як предмет власності; а також розділу XVI Кримінального Кодексу України “Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” в якому також закріпити поняття віртуальних валют та визначити відповідну міру покарань за злочини пов’язані з ними.
Автори також вважають необхідним відстежувати віртуальні активи та запровадити державний контроль за ними, задля ефективної реалізації функцій кримінального права. Реалізувати цей крок пропонують шляхом співпраці з криптовалютними біржами (Binance, Whitebit, Kraken, Coinbase Exchange), обов’язковим декларуванням активів, відстеженням криптовалюти за цифровим кодом і т. д. Для розуміння суспільних поглядів з цього приводу було проведено соціологічне опитування серед студентів юристів під час воєнного стану.
На думку авторів, запропоновані у статті шляхи сприятимуть ефективному регулюванню правових відносин у цій сфері, а також допоможуть подолати наявні виклики до кримінального законодавства.
Ключові слова: криптовалюта, віртуальні активи, майнінг, кримінальне право, Binance.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062157
Чорномаз О.Б. Нормативно-правова база щодо протидії домашньому насильству та фактори, що спричиняють акти домашнього насильства
У статті зазначено, що проблеми домашнього насильства в період військової агресії загострюються і під впливом різних причин можуть залишатися невидимим або мати неналежне реагування з боку суспільства. Здійснено теоретико-порівняльний аналіз терміну «домашнє насильство», виділено правову характеристику домашнього насильства, визначено види домашнього насильства та причини його прояву як соціально-негативного явища. Проаналізовано кількість звернень до правоохоронних органів щодо вчинення домашнього насильства загалом, та, шляхом порівняння, виокремлено кількості заяв щодо скоєння насильства над дітьми. Підкреслено, що насильство може мати різні форми, динаміку та ступені інтенсивності, але завжди присутнім є факт порушення однією людиною прав і свобод іншої людини. Стаття містить аналіз чинників, пов’язаних із більшою ймовірністю проявів насильства, та чинників, що можуть сприяти збільшенню домашнього насильства під час війни (страх, невпевненість, відчуття безпорадності та розгубленості; соціально-економічна нестабільність та втрата роботи; вимушене переселення та втрата безпечного оточення й усталеного міжособистісного простору; порушення сімейної динаміки та стосунків; підвищене вживання алкоголю та наркотиків; легкий доступ до різних видів зброї; виникнення посттравматичного стресового синдрому тощо).
Мовний бар’єр і відсутність знань стосовно особливостей реагування у країні на випадки домашнього насильства; зниження швидкості реагування працівників поліції у зв’язку із залученням працівників в охороні громадського порядку особливо в районах, наближених до зони бойових дій тощо)
Ключові слова: дитина, захист дитини, нормативно-правова база захисту дітей, насильство в сім’ї, насильство в сім’ї над дитиною.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062170
Бондаренко К.С. Особливості правової природи застави як речового способу забезпечення виконання зобов’язання
У статті проаналізовано існуючі підходи дослідників щодо з’ясування правової природи застави як речового способу забезпечення виконання зобов’язання, особливості процедури укладення договору застави відповідно до положень нормативно-правових актів України та норм міжнародного законодавства. Також з’ясовано особливості виникнення застави як приватно-правового інституту та перспективи подальшого функціонування у національній правовій системі юридичної конструкції застави, яка має багатовікову історію функціонування як в Україні, так і в правничих системах зарубіжних країн. Проаналізовано проблемні моменти визначення єдиних критеріїв видів застави як способу забезпечення виконання зобов’язання. Також обґрунтовано підтримано доцільність класифікації видів застави як майнового способу забезпечення виконання зобов’язання за підставами їх виникнення (а саме за договором, законом або рішенням суду) та за правом володіння заставленим майном (при іпотеці – застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, і при закладі – застава рухомого майна, яке передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі). Наголошено, що майнові права пов’язані з конкретними об’єктами речових відносин і застава однозначно є майновим (речовим) видом забезпечення виконання зобов’язання. Проаналізовано дуалістичний підхід щодо з’ясування правової природи застави, який поєднує зобов’язальні та речові чинники та підтримано позицію щодо речової природи застави. Також виокремлено переваги застави як речового способу забезпечення виконання зобов’язання щодо захисту прав кредитора у разі їх порушення боржником.
Ключові слова: застава, заставодавець, заставодержатель, речовий спосіб забезпечення виконання зобов’язання, правова природа застави, речові правовідносини.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062175
N.B. Davronbekova Administrative-Legal Provision of Veterinary-Sanitary Safety in the Republic of Kazakhstan
Стаття розглядає питання регулювання ветеринарно-санітарної безпеки в Республіці Казахстан. Особливу увагу приділяється визначенню правової природи норм, що регулюють цю сферу, та еволюції нормативного регулювання з моменту його створення. Автор систематизує всі нормативно-правові акти, що забезпечують ветеринарно-санітарну безпеку, організовуючи їх за ієрархією, утворюючи таку структуру з 6 рівнями. Більш того, у статті описуються проблеми нормативного регулювання цієї сфери, які характеризуються правовою неозначеністю, наявністю оцінкових понять, не відповідністю норм національного права міжнародним стандартам, відсутністю правового регулювання з деяких питань.
Ключові слова: ветеринарно-санітарна безпека, публічно-правова природа, нормативне регулювання, система нормативно-правових актів, Кодекс здоров’я наземних тварин.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062180
Дмитришин О.О. Особливості запобігання та протидії домашньому насильству щодо дітей в умовах воєнного стану
Домашнє насильство є одним із таких явищ, що в період військової агресії лише загострюється, водночас може залишатися невидимим або мати неналежний рівень реагування з боку суспільства внаслідок багатьох причин. Проблема домашнього насильства не нова. Особливо це стосується саме дітей та підлітків. Проте, як і до війни, так і наразі, діти – свідки домашнього насильства далеко не завжди визнаються потерпілими. Потерпілими їх визнають лише в тому випадку, коли фізичне насильство безпосередньо було спрямоване проти дитини. Що, адже, дитина, яка стала свідком домашнього насильства, очевидно, є неправильним, адже дитині, яка стала свідком домашнього насильства, як мінімум вже була спричинена шкода, зокрема її психічному здоровʼю.
Ключові слова: дитина, захист дитини, нормативно-правова база захисту дітей, насильство в сім’ї, насильство в сім’ї над дитиною.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062187
Каленченко В.Д. Спосіб вчинення як основний елемент криміналістичної характеристики примушування до вступу в статевий зв’язок
Стаття присвячена дослідженню способу вчинення як основного елементу криміналістичної характеристики примушування до вступу в статевий зв’язок. Автором зазначено, що в теорії кримінального права та на практиці під примушуванням розуміють протиправний вплив на жінку чи чоловіка з тим, щоб примусити її (його) проти власної волі вступити в природний або неприродний статевий зв’язок. Однак обіцянки поліпшити матеріальні або службові умови жінці або чоловікові, наприклад, шляхом призначення на більш високу посаду, збільшення зарплати, надання подарунків чи пільг, з метою спонукати їх до сексуальних контактів, не розглядаються як кримінально карані дії. У таких випадках відсутній сам фактор примушування до статевого зв’язку, а замість цього ці дії вважаються скоріш вигідними для вступу в такий зв’язок.
Проаналізовано, що в узагальненому вигляді криміналістичну характеристику розглядають як ідеальну модель типових зв’язків та закономірно сформованих джерел доказової інформації, яка дозволяє прогнозувати оптимальний шлях та найбільш ефективні засоби розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. З криміналістичної точки зору будь-яка розслідувана подія (злочин) являє собою інформаційну модель певного класу, що піддається достатньо точній діагностиці, а отже – алгоритмізації та прогнозу розслідування. Іншими словами, знання зазначеної інформаційної структури зумовлює стратегію пошуку істини і тактику доказування.
Автором зроблено висновок, що до способів вчинення примушування до вступу в статевий зв’язок варто віднести: 1) примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою; 2) примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна; 3) примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру, яке поєднується з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів, або з погрозою розголошення відомостей, що ганьблять її чи близьких родичів.
Ключові слова: криміналістична характеристика, кримінальне правопорушення, примушування до вступу в статевий зв’язок, спосіб вчинення злочину, мотив вчинення кримінального правопорушення.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062195
Прокопенко В.О. Роль тимчасового доступу до речей та документів при розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності
Статтю присвячено розкриттю ролі тимчасового доступу до речей та документів при розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. Звернено увагу, що при розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності часто першочерговою процесуальною дією є саме тимчасовий доступ до речей і документів з метою ознайомлення з ними та подальшого вилучення до матеріалів досудового провадження. Узагальнено, що діюче кримінальне процесуальне законодавство містить правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які є застосовними також і при тимчасовому доступі до речей і документів, серед яких: обов’язковість застосування судового контролю; визначений порядок звернення із відповідним клопотанням; наведений перелік обставин, які підлягають доведенню особою, що звертається із клопотанням; закріплення обов’язку слідчого судді, суду оцінити реальну можливість отримати речі і документи, не застосовуючи захід забезпечення кримінального провадженні; визначення обов’язку сторін подати докази обставин, на які вони посилаються; вимога долучення до матеріалів клопотання витягу з ЄРДР. Зауважено, що в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів, зокрема, і в провадженнях щодо правопорушень у сфері господарських відносин, має бути розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів. В іншому випадку щодо надання права вилучати документи, володілець речей або документів надає їх лише для ознайомлення особі, яка здійснює тимчасовий доступ. Акцентовано, що оскільки більшість документів, тимчасовий доступ до яких ініціює сторона обвинувачення при розслідуванні кримінальних правопорушень у господарській сфері, стають об’єктом дослідження в рамках судово-економічних, почеркознавчих експертиз тощо, то варто перед слідчим суддею ставити питання щодо вилучення оригіналів відповідних документів. Також потреба ознайомлення та вилучення саме оригіналів пов’язана із ризиком знищення в подальшому відповідних документів, якщо вони мають важливе значення для результатів досудового розслідування.
Ключові слова: тимчасовий доступ до речей та документів, ознайомлення та вилучення, досудове розслідування, кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062201
Шинаєв С.С. Криміналістична характеристика державної зради
Стаття присвячена питанням державної зради, а саме криміналістичної характеристики окремих її елементів. Автором констатовано, що в світлі активної військової агресії та повномасштабного вторгнення росії на територію України, встановлення воєнного стану у нашій країні привело до появи та необхідності вирішення низки важливих завдань, пов’язаних із зростанням рівня злочинності, зокрема злочинів, що загрожують суверенітету та територіальній цілісності. Один із таких злочинів – державна зрада, передбачений статтею 111 Кримінального кодексу України, що значно підриває громадську безпеку та загрожує національній безпеці країни. При цьому слід враховувати підвищену небезпеку таких злочинів в умовах воєнного стану, оскільки вони стають серйозним фактором загрози для національної безпеки.
Наголошено, що у сучасних умовах органи правопорядку зіткнулися з новими викликами та випробуваннями, спричиненими повномасштабним вторгненням рф на територію України та введенням воєнного стану в нашій країні. Це значно вплинуло на всі сфери нашого життя, включаючи організацію діяльності правоохоронних органів у сфері розслідування кримінальних правопорушень, спрямованих проти основ національної безпеки України. У таких умовах виникла низка важливих завдань, які необхідно негайно вирішувати та усувати за допомогою кримінально-правових та криміналістичних методів, враховуючи багаточисельні зовнішні та внутрішні чинники, що загрожують суверенності, незалежності, демократії та національній безпеці нашої держави.
Зроблено висновок, що оптимізація та підвищення ефективності запобігання державній зраді в значній мірі залежить від рівня розробленості теоретичних засад створення криміналістичної характеристики цього кримінального діяння. У той же час, питання, що стосуються криміналістичної характеристики є одними з найбільш дискусійних і неоднозначних, що свідчить про їх складність. Однак не можна заперечувати, що криміналістична характеристика є основою для розробки дієвих алгоритмів для слідчих, прокурорів, оперативних працівників та сприяє підвищенню результативності виявлення та розслідування цього типу кримінальних правопорушень.
Ключові слова: державна зрада, криміналістична характеристика, воєнний стан, розслідування, способи, методи.
https://doi.org/10.5281/zenodo.11062205
