Стаття присвячена дослідженню аналогії закону та аналогії права, а також окремим проблемним аспектам застосування аналогії під час здійснення правосуддя у цивільних справах.
У статті розглянуті доктринальні положення щодо визначення поняття та сутності аналогії як юридичного прийому, спрямованого на швидке подолання упущень та прогалин, які містяться у законодавстві, з метою досягнення одного із завдань цивільного судочинства – своєчасного розгляду та вирішення цивільної справи. Обґрунтовано, що застосування аналогії судом обумовлюється легально закріпленою забороною відмови у розгляді справи «з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини» та реалізацією принципу верховенства права. Шляхом системного аналізу цивільного процесуального законодавства України виокремлено умови, за наявності яких може бути застосована аналогія закону та аналогія права у цивільному судочинстві.
Окрема увага приділяється проблемним аспектам застосування процесуальної аналогії судом під час здійснення правосуддя у цивільних справах. Доведено, що при застосуванні процесуальної аналогії основними критеріями визначення «подібності» цивільних процесуальних правовідносин є подібність (тотожність, схожість) їх змісту і об’єкту. У межах відповідного наукового пошуку проаналізовано висновки Верховного Суду щодо розуміння категорії «подібні за змістом правовідносини» у контексті застосування судом аналогії закону.
У світлі досліджуваної проблеми вироблено висновки про доцільність застосування за аналогією положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України у разі виявлення судом апеляційної інстанції недоліків апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження (ст. 356, 357, 359 ЦПК України).
Здійснено огляд та аналіз судової практики Європейського суду з прав людини – висновків щодо меж судового активізму (судової правотворчості) у площині дотримання судом принципу правової визначеності, закріпленому у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., при застосуванні аналогії.
За результатами проведеного дослідження вироблено висновки.
Ключові слова: цивільне судочинство, основні засади (принципи) цивільного судочинства, аналогія права, аналогія закону, рішення Європейського суду з прав людини проти України, судова практика Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності, дотримання принципів права, судовий активізм, перегляд судових рішень.






