У статті звернуто увагу на те, що в цивілістичній літературі не тільки не сформувалося єдиного загальновизнаного поняття послуг, але і не була запропонована така концепція послуг, яка дозволила б розкрити суть даної цивільно-правової категорії і відмежувати її від інших правових явищ, передусім від робіт.
Отже, послугу слід визначати як діяльність (дію), яка здійснюється одним учасником договірних відносин на замовлення іншого, спрямована на одержання корисного результату, як правило, не пов’язаного зі створенням матеріального блага.
Ключові слова: послуга, цивільні права, об’єкт, договори, блага, сфера послуг.






