У статті досліджено зміст та межі матеріальної свободи сторін міжнародного приватного договору. Зроблено висновок про те, що матеріальна свобода сторін полягає у їх можливості вступати у договірні відносини (укладати договір), обирати контрагента, визначати зміст договору, змінювати та припиняти його. Вона обмежується імперативними нормами, публічним порядком та добрими нравами.
Ключові слова: свобода договору, Французький цивільний кодекс, Цивільний кодекс Нідерландів, Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА.






