Стаття присвячена окремим правовим питанням, пов’язаним із встановленням походження дитини. В статті здійснена спроба з’ясувати спільні підстави, які містить українське та зарубіжне законодавство у сфері визначення походження дитини та виникнення у подружжя батьківських прав та обов’язків шляхом застосування «презумпції шлюбного батьківства», а також можливість застосування презумпції у тих випадках, коли між чоловіком та жінкою, які стали батьками, шлюб не укладений.
Результати наукової розвідки повинні не лише сприяти розвитку академічного дискурсу, вони повинні бути спрямовані на підвищенні ефективності правового регулювання сімейних, серед них батьківських відносин, а відтак і покращення правового становища дитини, батька, матері, як ключових суб’єктів сімейних правовідносин. В більш широкому контексті йдеться про можливість застосування існуючих у вітчизняному та зарубіжному праві презумпцій, як умов, яка сприятиме охороні сім’ї, материнства, батьківства та дитинства в цілому, що безперечно вплине на повернення інституту шлюбу та сім’ї його глобального суспільного значення. Досліджено види та сутність основних колізійних прив’язок, які застосовуються для визначення походження дитини в зарубіжному законодавстві.
Обґрунтовується, що спосіб встановлення батьківства, материнства, рівно як і залежність виникнення батьківських прав та обов’язків (правовідносин між батьком, матір’ю та дитиною загалом) від наявності (чи, навпаки, відсутності зареєстрованого шлюбу) не впливає на обсяг таких прав. Як українське, так і національні законодавства зарубіжних країн не виділяє шлюбного чи позашлюбного народження дитини, що відповідає загальним положенням, закріпленим національними законодавствами з урахуванням світових цивілізованих вимог та стандартів. Тобто, на рівні закону закріплене загальне правило, відповідно до якого визначення походження дитини від осіб, які перебувають у шлюбі, здійснюється без додаткових процедур та доведення у будь-який спосіб свого материнства, батьківства. При цьому звернено увагу як на публічно-правові так і на приватноправові аспекти досліджуваного інституту.
Авторами наголошено, що необхідність запровадження і реалізації при визначенні походження дитини шлюбної презумпції полягала першочергово в захисті традиційної моделі сім’ї, захисті дітей від статусу незаконно народжених та зміцнення зв’язку між членами родини, а також, звільняла батьків від обов’язку доказування свого батьківства.
Ключові слова: походження дитини, батьківство, материнство, шлюбна презумпція, батьківські права, права дитини, біологічне батьківство, соціальне батьківство, колізійна прив’язка.






