У даній статті обґрунтовується висновок, що мета цивільного судочинства має досягатися оптимальними інструментами, до яких автором відноситься запровадження: активної ролі суду; спрощених судових процедур розгляду деяких категорій справ; заборони скасування правильних по суті рішень, ухвалених за правилами іншого виду судочинства; відмови у відкритті провадження через відсутність процесуальної заінтересованості заявника.
Ключові слова: інструменти, правосуддя, цивільний процес, оптимізація, завдання цивільного судочинства, активна роль суду, спрощення судових процедур.






