Українська
English
РусскийУ статті розглянуто та проаналізовано цивільне законодавство зарубіжних країн, що регулює відносини зі сплати процентів за користування грошовими коштами.
Автор приділяє особливу увагу дослідженню правового регулювання процентних відносин у державах-членах Європейського Союзу, що обумовлено процесами інтеграції нашої держави до європейського правового простору, а також необхідністю удосконалення національного законодавства відповідно до стандартів країн Європейського Союзу.
Автор проводить аналіз правових норм, які регулюють сплату процентів, що містяться в таких джерелах приватного права країн Європи, як Цивільний кодекс Франції, Німецьке цивільне уложення, Споживчий кодекс Франції, Монетарно-фінансовий кодекс Франції, Цивільний кодекс Нідерландів, Цивільний кодекс Італії, Швейцарський кодекс про зобов’язання, Закон Швейцарії про споживчий кредит, Цивільний кодекс Іспанії, Зобов’язальний кодекс Словенії та інших.
У статті аналізуються також положення чинного цивільного законодавства України в сфері правового регулювання відносин щодо сплати процентів, наводяться актуальні висновки Верховного Суду у справах про стягнення процентів, здійснюється порівняння національного та зарубіжного законодавства, яке регулює нарахування процентів за користування грошовими коштами.
У роботі надається оцінка дії принципу свободи договору у відношенні правочинів щодо процентних зобов’язань, досліджується зарубіжний досвід законодавчого обмеження процентних ставок, порівнюються різні регуляторні підходи до боротьби з лихварством, розглядається презумпція процентності/безпроцентності договорів позики, приділяється увага питанню сплати процентів як засобу правового захисту у разі прострочення платежів.
Зроблено висновок, що європейські правопорядки розглядають проценти як типову винагороду за розподіл боргового капіталу (грошей або взаємозамінних речей), сторонам загалом надається свобода в укладенні договорів щодо процентних зобов’язань, обмеження якої допускається лише в окремих випадках у зв’язку з необхідністю захисту інтересів споживача банківських послуг як більш слабкої сторони кредитних відносин або може ґрунтуватися на більш загальних міркуваннях загального добробуту.
За результатами дослідження пропонується врахувати законодавчий досвід зарубіжних країн у сфері протидії лихварству та боротьби із необґрунтовано завищеними процентними ставками, нормативного регулювання максимальної процентної ставки за порушення виконання грошових зобов’язань, закріплення на законодавчому рівні базової процентної річної ставки за користування грошовими коштами.
Ключові слова: проценти за користування грошовими коштами, позика, грошові зобов’язання, процентна ставка, прострочення платежу, цивільне законодавство країн Європейського Союзу.
