У статті аргументовано, що актуальність тематики роботи обумовлена динамікою корпоративних правовідносин, які передбачають не лише набуття статусу учасника юридичної особи корпоративного типу, а й його припинення через реалізацію особою права на вихід з корпорації. Доведено, що певна частка диспозитивності, яка притаманна правовому регулюванню корпоративних відносин, призводить до того, що широкий перелік питань у зазначеній царині формується у площині судової практики, яка зазнає постійних змін. Розглянуто порядок реалізації учасником права на вихід з юридичної особи, а також правові механізми здійснення такого права. Визначено випадки обмеження виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, встановлені чинним законодавством. Виокремлено умови реалізації права на вихід учасника з юридичної особи корпоративного типу, а саме: а) вихід з юридичної особи корпоративного типу є односторонньою дією учасника; б) право на вихід реалізується в порядку, визначеному чинним законодавством, якщо інше не передбачене установчим документом юридичної особи корпоративного типу; в) положення чинного законодавства щодо реалізації права на вихід учасника юридичних осіб є імперативними і таке право не може бути обмежене установчими документами, рішенням органів юридичної особи корпоративного типу; г) не залежить від згоди інших учасників, якщо інше не передбачено законом; ґ) реалізація права на вихід спрямована на припинення корпоративних відносин у юридичній особі корпоративного типу. Обґрунтовано організаційно-майновий характер права на вихід. Аргументована доцільність застосування в заявах про вихід запропонованих конструкцій, які більш точно відображують сутність права на вихід. Проведено аналіз та окреслено особливості реалізації права учасника на вихід з товариства з обмеженою відповідальністю. Доведено, що безумовність права на вихід у будь-який час без згоди інших учасників передбачена частиною 1 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» лише для таких учасників товариства, частка яких у статутному капіталі становить менше 50%. Не має ознаки безумовності вихід з товариства учасника, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків.
Ключові слова: правове регулювання, правовідносини, малий бізнес, право на вихід учасника, припинення корпоративних правовідносин, юридична особа корпоративного типу, статутний капітал.






