У статті аналізується інститут конституційної скарги, визначено та охарактеризовано ключові відмінності та спільні риси механізмів його реалізації в Україні та Федеративній Республіці Німеччина. Особливу увагу приділено моделі конституційної скарги, що діє в Україні, та її ролі в удосконаленні захисту прав людини після конституційної реформи 2016 року.
Визначено особливості та різні аспекти діяльності Федерального конституційного суду Німеччини. Зокрема ті, які пов’язані із розглядом конституційних скарг: вони стосуються законів, а також адміністративних актів та інших рішень органів влади. З’ясовано, що хоча лише невеликий відсоток таких скарг задовольняється, вони істотно впливають на розвиток соціально-економічного, політичного та правового життя в державі та забезпечують більш повний захист і відновлення прав осіб. Порівняно з цим, вітчизняна модель стосується вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) саме законів (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі законодавчий акт суперечить Конституції України. Як видається, така “урізана” модель є менш досконалою і не дозволяє розкрити увесь цінний і корисний потенціал конституційної скарги як такої.
У статті зазначено, що українська модель потребує значних покращень, таких як: розширення предмету конституційної скарги, спрощення процедур і забезпечення більшої обов’язковості рішень Конституційного Суду для судів загальної юрисдикції. Досвід Німеччини демонструє важливість інституційної автономії та детального правового регламентування статусу і повноважень органів конституційної юстиції, що забезпечує прозорість і високу ефективність їх діяльності в аспекті захисту прав людини.
Зроблено висновок, що модифікація моделі конституційної скарги в Україні з урахуванням німецького досвіду сприятиме підвищенню рівня захисту прав людини та зміцненню верховенства права. На основі проведеного дослідження сформульовано висновки і рекомендації: необхідність спрощення доступу громадян до конституційної юрисдикції, удосконалення нормативної бази, врахування та імплементація міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду.
Ключові слова: Конституційний суд України, Конституція України, Федеративна Республіка Німеччина, Федеративний Конституційний суд Федеративної Республіки Німеччини, конституційна скарга, конституційне судочинство, права людини, порівняльний аспект, судова влада, виконання конституції.






