Представлено науковій апробації розвиток деяких з тринадцяти редакцій статей перспективного Конституційного кодексу України чи будь-якої іншої держави зі становлення інноваційної парадигми правової держави та правового статусу соціосуб’єктів
Звернуто увагу на межі правомірності і трирівневий механізм реалізації конкурентного правового статусу різних соціосуб’єктів, а також на п’ять ступенів неприпустимості погіршення змісту та/або обсягу правового статусу соціосуб’єктів. У контексті базисних оперативних і бюрократичних порядків найбільш ефективного, раціонального та якісного попередження порушення та відновлення порушеного правового статусу різних видів соціосуб’єктів і невідворотного притягнення винних до юридичної відповідальності розкрита сутність функцій президента держави, прокуратури, публічнотури, адвокатури, суду та інших антиделіктних органів.
Ключові слова: президент держави та органи прокуратури як своєрідна наглядова гіпергілка державної влади; публічнотура; адвокатура; Конституційна, Антикримінальна, Адміністративна, Трудова, Де-факто майново-договірна та Де-юре майново-договірна судові палати Верховного і обласних судів і спеціалізації суддів місцевих судів.






