Стаття присвячена дослідженню вчення про формалізовані та неформалізовані основні права людини в Україні та у Німеччині. З’ясовано те, що одним із вимірів буття системи прав і свобод людини в Німеччині є її поділ на формалізовані (писані) та неформалізовані (неписані) права. Обидва види прав людини мають рівний конституційний статус. Констатовано те, що в Україні лише формалізовані права і свободи людини мають можливість реалізуватися. Доведено необхідність утвердження і забезпечення Українською державою не тільки формалізованих але й неформалізованих прав і свобод людини.
Ключові слова: права людини, держава, вчення про права людини, формалізація, законодавство.






