Новіков Є.А. Глобалізація та державний суверенітет: трансформація чи підрив?

Статтю присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів державного суверенітету в умовах глобалізації. Суверенітет – найважливіший атрибут держави у вигляді її повної самодостатності у межах певної території, тобто, її верховенство у внутрішній політиці та незалежність у зовнішній, який, однак, не є абсолютним. На реалізацію суверенітету, що позначається на змісті теорії, а також правовому регулюванні (на рівні національного законодавства та міжнародного права) певним чином впливає глобалізація. Суверенітет сьогодні набуває нових значень і особливостей. Адже відбувається трансформація як внутрішнього, так і зовнішнього його вимірів. Під впливом фактичної взаємозалежності держав через економічні, соціальні, культурні, політичні, гуманітарні відносини руйнується структура важливих принципів, на основі яких тривалий час співіснували різні суспільства і держави, являючи собою територіально відмежовані одиниці. Глобалізація в процесах формування причинно-наслід­кових зв’язків виступає як тло (контекст), принципи розгортання якого сформували причини, вплив яких у просторово-часовому вимірі зумовлює трансформацію державного суверенітету, нові особливості його функціо­наль­них аспектів на сучасному етапі, залишаючи при цьому незмінним його атри­бутивно-символічний аспект. Міждержавне спілкування призводить до інтенсифікації контактів і зближення позицій різних держав. Це призводить до посилення їх взаємодії та взаємозалежності, спонукає до пошуку компромісу та узгодження національних інтересів, що в окремих випадках може передбачати певні поступки заради миру та соціального прогресу. Держави свідомо вступають у регіональні та міжнародні об’єднання та організації, добровільно надаючи їм на час дії міжнародного договору право реалізації частини своїх обов’язків і прав, а точніше – залучати їх до спільного виконання. Разом з тим, регіональну інтеграцію, зокрема європейську інтеграцію в рамках Європейського Союзу, можна розглядати як один з механізмів захисту національних інтересів держав-членів в умовах глобалізації, а також їхнього суверенітету. Таким чином, процеси як глобалізації, так і регіональної інтеграції зумовлюють доцільність добровільного делегування права реалізації окремих суверенних прав, що, однак, не призводить до обмеження суверенітету в цілому.

Ключові слова: державний суверенітет, суверенні права, глобалізація, європейська інтеграція, обмеження.

Відкрити статтю>>>