У статті розглянуто види та особливості форм лобіювання у законодавчому процесі у Верховній Ради України в нових розвинених демократичних умовах суспільно-політичного й державного життя України. Зазначено, що український парламент є місцем для обстоювання та захисту інтересів різних суб’єктів правовідносин у процесі прийняття законів. Це сприяє прийняттю актів, що закріплюють привілеї і переваги корпоративних «груп тиску» і «груп впливу», які діаметрально протилежні інтересам суспільства в цілому. Автор аналізує теоретичні і практичні аспекти лобістської діяльності та акцентує увагу на аналізі двох основних форм парламентського лобіювання (пряме і непряме).
Ключові слова: законодавчий процес, лобіювання, форми лобіювання, Верховна Рада України.






