У статті звертається увага, що захист прав та забезпечення захисту інтересів осіб, які постраждали від домашнього насильства є базовим принципом, на якому має ґрунтуватися діяльність відповідних органів державної влади, державних і недержавних установ та інституцій (в тому числі освітніх та медичних) України. Водночас домашнє насильство й жорстоке поводження щодо жінок та дітей є поширеним явищем. Діти найчастіше зазнають жорстокості з боку ровесників, але кожна четверта дитина з тих, хто потерпав від насильства та знущання, зіткнулася з цим у власній родині.
Ключові слова: діяльність, органи Національної поліції, захист, протидія домашньому насильству, діти.






