Українська
English
РусскийРозглянуто вітчизняний досвід кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини, скоєні проти національної безпеки. Визначено місце колабораційної діяльності серед злочинів проти національної безпеки. Досліджено суб’єктивну сторону колабораційної діяльності, визначено, що вказаний злочин може здійснюватися з прямим або непрямим умислом, прагматичним, соціальним, ідейним або безпековим мотивом.
Розкрито небезпеку колабораційної діяльності на тимчасово окупованих територіях України, зокрема колабораційної діяльності в освітній, мовній і культурній сферах, що пояснюється можливістю впливу колаборантів на правовому свідомість дітей і молоді, сприяти зміні ідентичності об’єкту такого впливу.
Визначено роль і значення правової свідомості та правової культури для формування правової поведінки (діяльності) людей. На підставі проведеного дослідження сформульовано висновок про те, що на тимчасово окупованих територіях створюються умови для деформації правової свідомості громадян України. Доведено, що найбільш небезпечним проявом деформації є «переродження» правової свідомості громадян, яка є передумовою для формування в суспільстві правової контркультури, під якою слід розуміти сукупність цінностей, поглядів, уявлень, теорій, настанов, вчинків (діяльності) громадян України, що здійснюють злочини проти національної безпеки, які відкрито протиставляються домінуючій у суспільстві правовій культурі, знаходяться з останньою в стані антагоністичної суперечності і/або навіть відкритого протистояння. Зазначено, що чинне кримінальне законодавство в частині встановлення відповідальності за колабораційну діяльність потребує свого удосконалення, на чому наголошують як державні органи, так і громадські організації
Ключові слова: колабораціонізм, деформація, переродження, правова свідомість, правова культура, контркультура, російська агресія, Україна.
