Стаття зосереджена на аналізі діджиталізації процесів судочинства, зокрема на впливі цифрових технологій на збір, збереження, обробку та використання електронних доказів у досудових та судових процедурах. Вона розкриває, як технологічні інновації, такі як штучний інтелект та автоматизація, реформують традиційні методи ведення судочинства, підвищуючи його ефективність та доступність.
У статті обговорюються ключові переваги діджиталізації, такі як покращення прозорості судових процесів та збільшення швидкості розгляду справ за рахунок цифрової обробки документації та дистанційного ведення засідань. Однак, разом з цими перевагами, висвітлюється ряд викликів, з якими зіштовхуються правові системи в контексті діджиталізації. Зокрема, стаття звертає увагу на проблеми, пов’язані з автентифікацією електронних доказів, забезпеченням їх цілісності, а також збереженням персональної інформації та даних.
Особлива увага приділяється необхідності розробки чітких процедурних правил та впровадження сучасних технологій шифрування, які могли б допомогти подолати існуючі виклики та зміцнити правові гарантії для учасників судового процесу. Крім того, розглядається потреба у гармонізації міжнародних та національних правових рамок, що регулюють використання електронних доказів, щоб відповідати глобальним стандартам та викликам.
Пропонуються шляхи удосконалення законодавства України, щоб забезпечити ефективне впровадження електронних доказів у судову практику, які включають розробку детальних процедур, зміцнення цифрової безпеки та захисту даних, а також підвищення компетентності правових фахівців у галузі ІТ.
Таким чином, стаття надає цінний внесок у розуміння перетворень, які відбуваються в судочинстві під впливом цифрових технологій, і вказує на необхідність подальших досліджень та законодавчих ініціатив для адаптації правової системи до нових реалій.
Ключові слова: діджиталізація, електронні докази, правосуддя, автентифікація, цифрова безпека, приватність, кібербезпека, штучний інтелект.
Стаття зосереджена на аналізі діджиталізації процесів судочинства, зокрема на впливі цифрових технологій на збір, збереження, обробку та використання електронних доказів у досудових та судових процедурах. Вона розкриває, як технологічні інновації, такі як штучний інтелект та автоматизація, реформують традиційні методи ведення судочинства, підвищуючи його ефективність та доступність.
У статті обговорюються ключові переваги діджиталізації, такі як покращення прозорості судових процесів та збільшення швидкості розгляду справ за рахунок цифрової обробки документації та дистанційного ведення засідань. Однак, разом з цими перевагами, висвітлюється ряд викликів, з якими зіштовхуються правові системи в контексті діджиталізації. Зокрема, стаття звертає увагу на проблеми, пов’язані з автентифікацією електронних доказів, забезпеченням їх цілісності, а також збереженням персональної інформації та даних.
Особлива увага приділяється необхідності розробки чітких процедурних правил та впровадження сучасних технологій шифрування, які могли б допомогти подолати існуючі виклики та зміцнити правові гарантії для учасників судового процесу. Крім того, розглядається потреба у гармонізації міжнародних та національних правових рамок, що регулюють використання електронних доказів, щоб відповідати глобальним стандартам та викликам.
Пропонуються шляхи удосконалення законодавства України, щоб забезпечити ефективне впровадження електронних доказів у судову практику, які включають розробку детальних процедур, зміцнення цифрової безпеки та захисту даних, а також підвищення компетентності правових фахівців у галузі ІТ.
Таким чином, стаття надає цінний внесок у розуміння перетворень, які відбуваються в судочинстві під впливом цифрових технологій, і вказує на необхідність подальших досліджень та законодавчих ініціатив для адаптації правової системи до нових реалій.
Ключові слова: діджиталізація, електронні докази, правосуддя, автентифікація, цифрова безпека, приватність, кібербезпека, штучний інтелект.






