Українська
English
РусскийСтаття присвячена комплексному аналізу теоретичних та практичних аспектів розслідування воєнних злочинів, методології збирання й архівування доказової інформації в умовах збройного конфлікту в Україні. Досліджено понятійно-категоріальний апарат у сфері воєнних злочинів, здійснено розмежування понять «воєнний злочин» та «військовий злочин» відповідно до міжнародного гуманітарного права та національного законодавства. Проаналізовано основні категорії воєнних злочинів відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, зокрема грубі порушення Женевських конвенцій, інші порушення законів і звичаїв війни в міжнародних збройних конфліктах, порушення у неміжнародних збройних конфліктах.
Встановлено, що ефективне розслідування воєнних злочинів передбачає документування фактів агресії проти цивільного населення з фіксацією ключових обставин: часу, місця, території ураження, використаних засобів та методів, кількості постраждалих, характеру спричинених дій, можливих ознак дискримінації. Особливу увагу приділено аналізу доказової бази воєнних злочинів, яка включає широкий спектр джерел: від традиційних свідчень очевидців до новітніх джерел, таких як розвідувальна інформація, радіоперехоплення, документи, виявлені на полі бою, та цифрові докази з відкритих джерел.
У статті систематизовано основні групи джерел значущої інформації при розслідуванні воєнних злочинів: особистісні джерела (показання свідків, потерпілих, підозрюваних), речові докази (уламки зброї, тіла загиблих, сліди катувань), цифрові джерела (фото- та відеофіксація, дані з електронних мереж, GPS) та документальні джерела (накази, плани операцій, фінансові та особисті документи комбатантів). Аргументовано, що комплексне використання цих джерел дозволяє забезпечити повноту доказової бази та підвищити ефективність розслідування.
Проаналізовано основні етапи розслідування масових позасудових страт і поховань: попередній етап (інформаційна розвідка, збір свідчень), археологічна фаза (визначення меж розкопок, ексгумація останків), дослідницький етап (судово-медичні розтини, лабораторні дослідження) та завершальний етап (оцінка зібраних доказів, формування висновків). Виявлено особливості ідентифікації тіл у масових похованнях, зокрема труднощі, пов’язані з відсутністю ізоляційних матеріалів та хаотичним розташуванням останків.
Ключові слова: воєнні злочини, міжнародне правосуддя, права людини, розслідування, докази, безпекові виклики, міжнародна співпраця, масові поховання, ідентифікація тіл, профілювання довкілля.
