У статті досліджується зміст та особливості процесуального механізму охорони прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Визначено сутність даного механізму як сукупності процесуальних норм, процедур та гарантій, спрямованих на забезпечення реалізації та захисту прав і свобод особи на всіх етапах кримінального процесу. Розглянуто роль суб’єктів кримінального провадження, зокрема слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, у забезпеченні ефективного функціонування цього механізму. Особлива увага приділена питанням дотримання засад верховенства права, змагальності, рівності сторін, невтручання у приватне життя, а також захисту права на свободу та особисту недоторканність. Проаналізовано практику застосування процесуальних гарантій у сучасних умовах, а також окреслено основні проблеми, що виникають під час реалізації прав учасників кримінального провадження. Зазначено, що ефективність механізму охорони прав у кримінальному процесі значною мірою залежить від професіоналізму посадових осіб, належного законодавчого регулювання та правової свідомості учасників провадження. У статті висунуто пропозиції щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства з метою посилення реальних гарантій правового захисту учасників процесу. Особливий акцент зроблено на необхідності формування системного підходу до охорони прав і свобод учасників кримінального провадження, який передбачає інтеграцію трьох ключових компонентів: нормативного, організаційного та процедурного. Тільки комплексний, системний підхід до охорони прав і свобод здатний забезпечити їхню реальну дієвість, унеможливити зловживання владними повноваженнями та сприяти зміцненню довіри до правосуддя з боку суспільства.
Ключові слова: кримінальне провадження, процесуальний механізм, охорона прав, гарантії, учасники провадження, слідчий, прокурор, суд, права і свободи, процесуальні гарантії, законні інтереси.






